Agricultural and Resource Economics (Sep 2022)
Моделювання впливу вартості мінеральних добрив на результативність виробництва й експорту кукурудзи з України
Abstract
Мета. Метою дослідження є оцінка сучасного стану й моделювання наслідків впливу зміни вартості мінеральних добрив на результативність виробництва та експорту кукурудзи з України за ймовірними сценаріями з використанням економетричної моделі часткової рівноваги AGMEMOD (Agricultural Member State Modelling), що створює передумови для підвищення ефективності прийняття і реалізації управлінських рішень та сприяє досягненню цілей державної аграрної політики. Методологія / методика / підхід. У процесі дослідження використано такі методи: монографічний – для деталізації сучасного рівня результативності функціонування виробництва зерна кукурудзи; абстрактно-логічний – для формулювання висновків; порівняльного аналізу – для аналізу кількісних та якісних показників розвитку вітчизняного ринку зерна кукурудзи; табличний – для наочного відображення отриманих результатів дослідження; статистико-економічний – для збору та обробки статистичних даних, вивчення динаміки експорту й імпорту зерна; факторного аналізу – для визначення факторів впливу на результативність виробництва зерна кукурудзи; економіко-математичного моделювання – для оцінки впливу зміни вартості мінеральних добрив на результативність виробництва та експорту кукурудзи з України, зокрема, використано економетричну динамічну модель часткової ринкової рівноваги – AGMEMOD. Результати. Оцінено сучасний стан та визначено основні чинники, що впливають на формування попиту і пропозиції на ринку кукурудзи. Проаналізовано результативні показники виробництва зерна кукурудзи в розрізі регіонів України та динаміку балансу ринку зерна кукурудзи в Україні. Проведено аналіз обсягів, цін та виручки від експорту зерна в цілому та зерна кукурудзи, зокрема, з України з 2010 до 2020 рр. Здійснено моделювання наслідків впливу зміни вартості мінеральних добрив на результативність виробництва та експорту кукурудзи з України за ймовірними сценаріями з використанням економетричної моделі часткової рівноваги AGMEMOD. За результатами дослідження, в розрізі ймовірних сценаріїв підвищення вартості мінеральних добрив кількісно обґрунтовано її вплив на рівень урожайності, зібраної площі, валових зборів та обсягів експорту кукурудзи з України. Доведено, що висока врожайність кукурудзи та сприятлива нинішня цінова кон’юнктура на зерно забезпечать достатній рівень прибутковості цієї зернової культури. Проте радикальне зростання вартості мінеральних добрив створює загрозу щодо забезпечення конкурентоспроможності української кукурудзи на внутрішньому та зовнішньому ринках, що в підсумку призведе до підвищення цін на продовольство, погіршення рівня продовольчої безпеки країни, а також зниження експортного потенціалу зернової галузі. Для забезпечення прибутковості на рівні минулих років сільськогосподарські товаровиробники змушені будуть переглядати технологічні операції, свідомо знижуючи продуктивність із гектара, щоб досягти економічної ефективності. Обґрунтовано, що зниження норм унесення мінеральних добрив від технологічної потреби на вирощування кукурудзи збільшить залежність урожаю від погодних умов та сприятиме погіршенню якості зерна, що в підсумку негативно впливатиме на валові збори та експортний потенціал зернової галузі. Запропоновано напрями вдосконалення механізму здешевлення або компенсації витрат на купівлю мінеральних добрив для вітчизняних товаровиробників. Оригінальність / наукова новизна. За допомогою економетричної моделі часткової рівноваги AGMEMOD обґрунтовано наслідки впливу за ймовірними сценаріями зростання вартості мінеральних добрив на врожайність, зібрані площі, валові збори, обсяги експорту кукурудзи з України, що створює передумови для підвищення ефективності прийняття і реалізації управлінських рішень для забезпечення продовольчої безпеки країни та конкурентоспроможності вітчизняного зерна на внутрішньому і зовнішньому сегментах ринку. Практична цінність / значущість. Запропоновані методичні підходи та результати дослідження можуть бути використані органами державного і галузевого управління для розробки пріоритетних напрямів щодо підвищення результативності вітчизняної зернової галузі.
Keywords