Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Sep 2024)
Щодо поняття виправдання у кримінальному процесі України
Abstract
Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. У контексті нашої теми дослідження особливого значення набуває законодавче положення: «щоб жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений». Тобто у кожному випадку, коли під час досудового розслідування чи судового провадження буде встановлена невинуватість особи, щодо неї має бути застосована належна правова процедура - закриття кримінального провадження за реабілітуючими підставами або ухвалення виправдувального вироку. Метою даної статті є аналіз вітчизняного законодавства та положень науки кримінального процесуального права щодо розуміння категорії «виправдання» у кримінальному процесі. Ні чинний КПК України, ані будь-який інший нормативно-правовий акт не закріплює поняття «виправдання» як дефініцію. Проте аналіз положень КПК України дає підстави вважати, що законодавець розглядає виправдання як (1) результат діяльності суду щодо встановлення невинуватості особи, (2) такий факт невинуватості особи фіксується у судовому рішенні - виправдувальному вироку. Іншими словами, «виправдання» (з точки зору законодавчого підходу) нерозривно пов’язане виключно з виправдувальним вироком і, відповідно, може бути здійснено виключно судом. У статті також проаналізовано наукові підходи до розуміння «виправдання» у кримінальному процесі. На основі аналізу законодавства і наукових джерел зроблено власні висновки з означеного питання і сформовано визначення «виправдання». Також обґрунтовується позиція, що виправдання слід розглядати у ширшому контексті, не ставлячи фактично знак дорівнює між ним і виправдувальним вироком суду. Оскільки, невинуватість особи може бути встановлена не лише у виправдувальному вироку, а й у інших т. зв. «виправдувальних рішеннях», наприклад, у постанові про закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав на стадії досудового розслідування.
Keywords