Епідеміологія дитячих опіків у м. Києві

Abstract

Мета – проведення клініко-статистичного аналізу опіків у дітей за 3-річний період; визначення ключових епідеміологічних факторів, які формують структуру дитячого опікового травматизму в м. Києві. Матеріали і методи. Проведено клініко-статистичний аналіз надання медичної допомоги 2437 дітям у віці від перших місяців до 18 років з термічною травмою, які знаходилися на лікуванні в Центрі термічної травми та пластичної хірургії КМКЛ №2, за 2015–2017 роки. Результати. Останніми роками відзначається стабільно високий рівень дитячого опікового травматизму, що обумовлено демографічною ситуацією в м. Києві – підвищенням народжуваності та міграцією населення з інших регіонів України. На частоту травматизму впливає вік дітей – більшість травмованих дітей (87%) були у віці від 0 до 3 років. Найчастіше опіки у дітей виникають внаслідок дії окропу (78,5%), друге місце (16%) – контактні опіки. Опіки полум’ям – 3,2%, електротравми – 1,3%, хімічні ураження – 1%. Кількість важких опіків серед дитячого населення м. Києва знизилася за останні 10 років удвічі. Летальність знизилася до 0,16. Висновки. Проведений клініко-статистичний аналіз лікування опіків у дітей за 3-річний період дозволив встановити, що найчайстіше опіки отримують діти віком від 1 міс. до 3 років. Встановлено вплив соціальних факторів (догляд батьків) на формування дитячого опікового травматизму у м. Києві. Провідним етіологічним фактором у структурі дитячого опікового травматизму є окріп. Кожна п’ята дитина з опіками потрапляє на лікування до реанімаційного відділення. Аналіз зазначених факторів є основою для продовження роботи діючих цільових програм з профілактики та лікування опікової травми у дітей.

Keywords

• діти
• опіки
• епідеміологія
• дитячий опіковий травматизм