Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія (Jun 2025)

Проблема Східної Галичини в міжнародній політиці (1919–1923): порівняльний аналіз доробку українських і польських істориків

  • Василь Футала,
  • Володимир Кемінь

DOI
https://doi.org/10.31652/2411-2143-2025-52-137-145
Journal volume & issue
no. 52

Abstract

Read online

Мета дослідження – здійснити історіографічний аналіз праць українських і польських істориків, присвячених міжнародним аспектам східногалицького питання у 1919–1923 рр., накреслити шляхи подальшого вивчення теми. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, об’єктивності, а також на методи історіографічного аналізу та синтезу. Наукова новизна полягає у тому, що вперше зроблено порівняльний аналіз здобутків українських і польських істориків у вивченні проблеми державної приналежності Східної Галичини у міжнародній політиці. Висновки. У 20–30-х рр. ХХ ст. відбувався процес накопичення первинних знань з означеної проблематики. Виразною поліваріантністю позначений розвиток теми у повоєнні десятиліття. Нечисленні праці представників української діаспори написані в річищі державницького напрямку національної історіографії, а для радянської історичної науки був притаманний класово-партійний підхід до проблеми. Натомість роботи учених народної Польщі відзначалися значним рівнем аналітики та неупередженості. Сучасний етап дослідження теми (1990-ті – 2000-і рр.) позначений суттєвим приростом наукових знань. Особливо це властиво українському історичному наративу. Хоч праці польських істориків і містять зважені оцінки українського національного руху, все ж написані з виразним ухилом у бік «полоноцентризму». Надмірний націоцентризм проявився в обстоюванні тези про «культурну вищість» поляків над українцями. Водночас наукова проблема потребує подальшого вивчення. Зокрема, вартувало би звернути більшу увагу на внутрішні чинники слабкості зовнішньої політики ЗУНР. Має перспективу розвитку історія західноукраїнської дипломатії крізь призму біографіки. Актуальними залишаються питання, пов’язані з діяльністю місій Антанти в Східній Галичині. Потребою дня є написання синтетичної праці, яка відтворила би всі аспекти діяльності уряду ЗУНР на міжнародній арені, особливо у віденський період його функціонування.

Keywords