Сучасна педіатрія: Україна (Oct 2023)
Асоціація поліморфізму Т102C (rs6313) гена рецептора серотоніну HTR2A з розвитком тривожних, депресивних розладів у дітей з органічними та функціональними респіраторними патологіями
Abstract
Мета - встановити взаємозв’язок поліморфізму Т102C (rs6313) гена рецептора серотоніну HTR2A з ризиком розвитку соматоформних та коморбідних їм тривожних і депресивних розладів у дітей з респіраторними патологіями. Матеріали та методи. До дослідження залучено 90 хворих, середній вік яких становив 11,6±3,3 року (M±σ), з яких було 63,3% (n=57) хлопчиків і 36,7% (n=33) дівчаток. Хворих поділено на три групи - по 30 (33,3%) осіб: із бронхіальною астмою (БА), із пневмоніями та із соматоформними респіраторними розладами. Також обстежено 30 здорових дітей контрольної групи. Для виявлення депресії використано опитувальник - Children’s depression inventory M. Kovacs (1992), для дослідження тривожності - опитувальник Спілбергера-Ханіна. В усіх дітей у сироватці крові визначено концентрацію серотоніну та гамма-аміномасляної кислоти методом імуноферментного аналізу. Генетичні дослідження проведено з визначенням генетичного поліморфізму Т102С (rs6313) рецептора серотоніну 5-HTR2A методом полімеразної ланцюгової реакції. Статистичні дослідження виконано з визначенням абсолютного та атрибутивного ризику, відношення шансів (ВШ) і відносного ризику, індексу потенційної шкоди. Вірогідність відмінностей оцінено за допомогою двовибіркового t-критерію Стьюдента і побудовою 95% довірчого інтервалу (ДІ) для різниці середніх, а також точний критерій Фішера, χ2 з поправкою Йейтса та коефіцієнта Пірсона. Вірогідними прийнято значення за р<0,05. Результати. У загальному, у хворих носіїв алелі Т/Т спостерігався найвищий рівень особистісної тривожності (46,9±8,9 бала), досягнувши найнижчого рівня в носіїв алелі С/С - 41,6±8,5 бала (95% ДІ: 0,13-10,47; р˂0,045). У дітей із соматоформною вегетативною дисфункцією дихальної системи - носіїв алелі Т/Т - відмічався найвищий рівень особистісної тривожності (52,3±6,3 бала), тоді як у носіїв алелі С/С особистісна тривожність була значно нижчою - 44,8±7,7 бала (95% ДІ: 0,26-14,7; р˂0,05). Наявність алелі Т/Т збільшувала в середньому захворюваність на тривожні порушення у хворих із соматоформною вегетативною дисфункцією дихальної системи на 41,7±16,0%, при цьому ВШ становило 7,00 (95% ДІ: 1,38-35,47). Тривожні порушення в дітей із БА збільшувалися на 44,2±16,0%, при цьому ВШ дорівнювало 8,10 (95% ДІ: 1,61-40,76). За результатами дослідження рівня серотоніну виявлено достовірне зниження його в дітей із захворюваннями дихальних шляхів, які є носіями алелі Т/Т порівняно з наявністю алелі С/С (95% ДІ: 0,084-0,656; р˂0,012). Висновки. Наявність поліморфізму Т/Т є предиктором розвитку соматоформних респіраторних розладів і тривожних станів у дітей (р=0,021), а також збільшує вірогідність розвитку їхніх комор бідності в дітей з БА (р=0,010), вірогідно за рахунок порушення обміну серотоніну. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Keywords
