Аналітично-порівняльне правознавство (Jun 2023)

Контроль за використанням власності в практиці ЄСПЛ

  • O.S. Semerak,
  • V.V. Manzyuk,
  • V.V. Zaborovskyy

DOI
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.02.17
Journal volume & issue
no. 2

Abstract

Read online

Стаття присвячена дослідженню поняття експропріації майна у відповідності до практики Європейського суду з прав людини. Зокрема, розглядаються такі поняття як контроль за використанням власності та конфіскація майна. З’ясовано, що норма статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року складається із трьох окремих приписів, зокрема: правило носить загальний характер та встановлює принцип безперешкодного користування власністю; стосується позбавлення майна та обумовлює його певними умовами; визнається, що Договірні держави мають право, серед іншого, контролювати використання майна відповідно до загальних інтересів, застосовуючи такі закони, які вони вважають необхідними для цієї мети. Держава-учасник Конвенції має право вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів. Тобто, надає можливість самостійно судити про необхідність такого закону. В той же час, повинні бути дотримані мінімальні законодавчі рамки, включаючи належний форум, що дозволяє тим, хто стверджує, що їхнє право було порушено, ефективно відстоювати свої права та забезпечувати їхнє дотримання. Будь-яке втручання держави у таке право має бути законним та повинен бути дотриманий справедливий баланс між приватними та публічними інтересами. Досягнення справедливого балансу означає, що у кожному випадку, пов'язаному з передбачуваним порушенням цієї норми, повинно бути встановлено, щоб через такі дії чи бездіяльність держави особа не несла непомірний і надмірний тягар. Піж законністю розуміється, що втручання держави у право власності повинно здійснюватися шляхом забезпечення дотримання законів, які повинні бути достатньо доступними, точними і передбачуваними у своєму застосуванні. Ми дійшли до висновків, що будь-яке втручання державної влади у право мирного володіння своїм майном може бути виправдане лише в тому випадку, якщо воно є не просто законним (враховуючи нестабільність, зокрема, вітчизняних законів з їх негативною темпоральною властивістю) а й відповідає суспільним інтересам за допомогою засобів, розумно пропорційних меті, яку необхідно досягти.

Keywords