ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РАННЬОГО ЕНТЕРАЛЬНОГО ГОДУВАННЯ У ДІТЕЙ З ДУЖЕ МАЛОЮ МАСОЮ ТІЛА ПРИ НАРОДЖЕННІ

Abstract

Вступ. Оптимальні темпи збільшення ентерального годування для дітей, що народились з масою менше1500 г, є вагомою проблемою у виходжуванні передчасно народжених дітей. Мета дослідження. Bивчити і проаналізувати темпи збільшення об’ємів ентерального годування у передчасно народжених дітей з дуже малою масою тіла при народженні. Матеріали і методи. Проведено аналіз темпів збільшення ентерального годування 142 передчасно народжених немовлят з дуже малою масою тіла при народженні, які народилися і перебували на виходжуванні у Перинатальному центрі м. Києва. Результати та їх обговорення. У 28 % дітей вдалося досягнути повного ентерального годування на 8-11 день шляхом середнього збільшення об’ємів ентерального годування від 10 мл/кг/д до 21,3мл/кг/д. Спостерігається прямий кореляційний зв’язок між середнім збільшенням ентерального годування і прибавкою маси тіла в 1 міс (r=0,56). Виявлено, що середнє збільшення об’єму менше 15 мл/кг/добу значно підвищує ризик формування харчової нетолерантності після 8 доби життя (RR=6,8). Спостерігається прямий кореляційний зв’язок середньої сили (r=0,4) між днем початку вигодовування грудним молоком і періодами зниженої толерантності до їжі. Висновки. Поступове збільшення об’ємів ентерального годування в межах 10-20 мл/кг/д призводить до швидшого досягнення повного ентерального годування і відповідно зниження тривалості інфузійної терапії, зменшення потреби та тривалості використання антибактеріальної терапії, зниження втрати маси тіла і відповідно кращої прибавки маси тіла в 1 місяць. Низькі темпи збільшення об’єму ентерального годування менше 15 мл/кг/д на другому тижні життя, сприяють частішому виникненню пізньої харчової непереносимості.

Keywords

• збільшення ентерального годування
• новонароджений
• передчасно народжені діти