Співвідношення потерпілої особи і жертви кримінального правопорушення

Abstract

У статті досліджено актуальні питання співвідношення потерпілої особи у кримінальному праві та жертви кримінального правопорушення в кримінології. Це дозволяє не лише виявити спільні та відмінні ознаки цих категорій, але й краще пізнати їх юридичну природу, визначити перспективи вдосконалення законодавства в зазначеній сфері правового регулювання, а також окреслити межі віктимологічної профілактики злочинів і кримінальних проступків. Встановлено, що в основі кримінологічного терміну «жертва» безумовно знаходиться кримінально-правове – «потерпілий». Під жертвою кримінального правопорушення розуміють передусім потерпілих фізичних осіб, які визнаються такими відповідно до положень кримінального або кримінального та кримінального процесуального законодавства. Хоча окремі кримінологи не обмежуються ними й виділяють інших осіб, яким шкода завдана не безпосередньо, а опосередковано. Жертва кримінального правопорушення характеризується не лише кримінально-правовими, але й іншими ознаками, що не мають кримінально-правового значення. Аргументовано, що основними критеріями розмежування жертви і потерпілої особи є наступні: 1) належність цих категорій до різних характеристик кримінальних правопорушень (кримінологічної та кримінально правової); 2) їм характерні різні ознаки; 3) вони мають різне призначення. Незважаючи на те, що жертвою кримінального правопорушення визнають зазвичай фізичних осіб, об’єктом кримінологічних досліджень повинні бути і юридичні особи, яким в результаті вчинення злочину чи кримінального проступку завдано шкоди. Хоча їх не обов’язково називати жертвами кримінального правопорушення.

Keywords

• потерпілий
• жертва
• кримінальне правопорушення
• фізична особа
• юридична особа
• шкода, завдана кримінальним правопорушенням