Природний правочин необхідності дотримання людиною своїх внутрішніх резервів гідності

Abstract

Філософії відомо, що між мікрокосмосом (люди­ною) і макрокосмосом (Всесвітом) існує природний правочин - умовний договір здійснення процесу життєдіяльності за певними правилами. Суть правочину зводиться до того, що природжена гідність людини повинна певним чином бути дотриманою. В саме метафізичне поняття гідності людини вкла­дений такий зміст, якого потребує Всесвіт. І якщо цих потреб Всесвіт не отримає, то це негативно відобразиться на його функціонуванні. Іншими сло­вами, такі внутрішні резерви закладені в людині у формі гідності (які сумі прав і свобод) є метафізич­ним предметом природного правочину. Актуальним питанням у контексті досліджен­ня є дотримання людської гідності, оскільки про неї люди часто забувають. Дотримання є певним складником реалізації права. Реалізація норм права охоплює дотримання, виконання, викори­стання та застосування. Саме через ці форми й відображається зміст реалізації норм права, який відіграє важливу роль у житті суспільства. Дотримання людської гідності має місце у всіх сферах людської діяльності, адже людина повин­на дотримуватися певних правил, які передбачені в тій чи іншій сфері її діяльності, що може стосува­тись як сім’ї так і роботи. Людська гідність також взаємопов'язана з до­триманням. Тож варто завжди пам'ятати, що всі ми повинні спільно дотримуватись людської гід­ності. Лише так ми зможемо досягти стабільності, що дуже важливо. Адже стабільність це впевне­ність в майбутньому. Проте не варто забувати, що дотримання люд­ської гідності є спільною метою громадян. Адже тільки разом люди можуть отримати бажаний ре­зультат і як показує історія якщо у людей є мета, вони можуть змінити все. Варто також зазначити, що основним чинни­ком дотримання є покора. Адже саме завдяки тому, що людина підкоряється закону, дотриму­ється заборон, і проявляється її дотриманість.

Keywords

• дотримання
• людська гідність
• постулати
• реалізація
• покора