Актуальні проблеми духовності (Dec 2022)
Знання і психофізична проблема. Глава 5. Взаємодія і свідомість
Abstract
Увазі читача пропонується переклад п’ятої глави книги «Знання і психофізична проблема: На захист взаємодії», яка видана на основі Кенанівських лекцій, прочитаних К. Поппером навесні 1969 року в Університеті Еморі. Лекцію «Взаємодія і свідомість» умовно можна поділити на три частини: (1) формулювання психофізичної проблеми і розгляд наявних підходів до її розв’язання; (2) обґрунтування власного «пробного розв’язання» цієї проблеми – плюралістичної концепції психофізичної взаємодії; (3) обговорення, що мало місце після лекції. Поппер ретельно розглядає суть та аргументацію як моністичних підходів (біхевіоризм/фізикалізм та соліпсизм/ідеалізм), так і дуалістичних (паралелізм та інтеракціонізм). Найбільш правдоподібним підходом він вважає картезіанський дуалізм, однак суттєво розширює і поглиблює його за рахунок трьох ідей: емерджентної еволюції, еволюції людської мови та трьох світів. Поппер звертається до дарвінізму як методологічної програми для побудови нової гіпотетичної теорії людського розуму та Я. Дарвінізм дає йому можливість розглядати світ (а також свідомість, мову, знання тощо) як динамічну та ієрархічну структуру. Зокрема, Поппер обґрунтовує тезу, що існує три автономних світи: (1) світ фізичних станів, (2) світ психічних станів, або схильностей до поведінки, (3) світ теорій та об’єктивних проблем. Згідно з теорією емерджентної еволюції, нові структури, що виникають, завжди взаємодіють з базовою структурою фізичних станів, з яких вони виникають, але не редукуються до них. Так само ідеї, проблеми і теорії породжуються психічними станами суб’єкта, але утворюють автономний світ. Крім того, на думку Поппера, між регулюючою і регульованою системами завжди існує також і зворотній зв’язок. В концепції інтеракціонізму Поппера людська свідомість розглядається як така, що містить дуже багато залишків нижчих форм свідомості, спільних з тваринами, однак те, що він називає Я, або повною свідомістю, виникає, коли люди мислять, особливо коли послуговуються мовою в її вищих функціях (дескриптивній та аргументативній).
Keywords
