Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Sep 2024)

Слідчий суддя як гарант принципу змагальності на стадії досудового розслідування: аналіз міжнародного досвіду

  • V.V. Nalutsyshyn,
  • V.V. Nalutsyshyn

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.84.4.14
Journal volume & issue
Vol. 4, no. 84

Abstract

Read online

У статті розглядаються проблеми, пов’язані з можливою зміною інституту судового контролю в кримінальному досудовому провадженні. Констатовано, що судовий контроль може бути ефек­тивнішим, коли його зусилля зосередяться на рішеннях, що відповідають ролі суду в змагальному кримінальному процесі. Спрямованість судового контролю - не просто забезпечення законності дій органів дізнання та слідчих органів, а за допомогою цього - гарантування рівноправності сторін обвинувачення і захисту під час досудового провадження. Проведено порівняльно-правове дослідження зарубіжного кримінально-процесуального зако­нодавства, де за останні десятиліття відбулися суттєві зміни контрольної функції суду у зв’язку із запровадженням нового учасника кримінального процесу - слідчого судді. Проаналізовані підходи зарубіжного законодавця щодо сутності та ролі інституту слідчого судді у кримінальному провадженні, розкритті повноважень та функцій слідчого судді, а також порядок набуття статусу слідчого судді. Визначено, що у Франції слідчий суддя здійснює розшу­кові та судові функції, а суддя з контролю за свободами та ув’язненням здійснює функції судово­го контролю. Наразі в Бельгії слідчі судді по суті своїй є органами досудового слідства, але при судах першої інстанції. В Іспанії слідчий суддя здійснює судовий контроль за заходами процесу­ального примусу, розглядає скарги на рішення і дії органів досудового провадження. У Німеччи­ні так званий «дільничний суддя» фактично виконує повноваження з провадження слідчих дій як «суддя-дізнавач». Вони безпосередньо беруть участь у доведенні, вносячи у процес елемент змагальності і зміцнюючи достовірність судових доказів. Зроблено висновок, що ця діяльність відрізняється від вітчизняної моделі більш детальною регламентацією, в тому числі в інтересах захисту, із загальним спрямуванням на захист прав особистості, виключенням обвинувального ухилу і наявністю дієвих для цього гарантій.

Keywords