Поняття та особливості юрисдикційної форми захисту особистих немайнових прав військовослужбовців

Abstract

Збройна агресія з боку Російської Федерації, під час якої суперечки вирішуються із застосу­ванням зброї, вчинення терористичних актів та інших жорстоких дій, що спричинили загибель, каліцтво, заподіяння шкоди здоров'ю цивільно­му населенню та військовослужбовцям, а також постійна загроза незалежності та державному суверенітету, територіальній цілісності - це су­часні реалії України. У зв'язку з цією ситуацією в Стратегії національної безпеки України серед пріоритетів політики України визначено захист незалежності та суверенітету держави, віднов­лення територіальної цілісності в межах міжна­родно визнаних державних кордонів України та захист прав громадян, свободи та законних ін­тересів громадян України. Національні інтереси та забезпечення національної безпеки. Найваж­ливішу роль у вирішенні завдань оборони і без­пеки країни відіграють військовослужбовці, які проходять військову службу - державну службу особливого характеру. Захист особистих немайнових прав у певній формі є об'єктивною необхідністю. На військо­вослужбовців поширюються норми загального законодавства, тому вони мають загальні права, свободи та обов'язки як фізичні особи тому їхній захист здійснюється в певній формі. Захист особистих немайнових прав військо­вослужбовців передбачає певну форму захисту, визначену в законодавчих актах (цивільного, адміністративного, кримінального, дисциплінар­ного). Цивільно-правовий захист цивільних прав військовослужбовців означає застосування за­ходів захисту у певній цивільно-правовій формі, визначених лише актами цивільного законодав­ства або цивільно-правовим договором. Право на цивільно-правовий захист військо­вослужбовці набувають у разі порушення, неви­знання або оспорювання цивільного права, а та­кож у випадках зловживання правом, небезпеки або створення загрози їхньому життю й здоров'ю.

Keywords

• захист
• форма
• особисті немайнові права
• військовослужбовець
• юрисдикція