Сучасна концепція і організація лікувального харчування дітей в закладах охорони здоров’я України

Abstract

Система дієт за групами захворювань (столи за Певзнером), розроблена ще у 1920-х роках, стала основою лікувального харчування в СРСР та близько 20 років в Україні. Відсутність ефективних схем і засобів лікування певного захворювання зумовили такий тривалий період її застосування. Мета дослідження - висвітлити основні принципи сучасної концепції лікувального харчування дітей; описати аспекти методології його призначення. В останні десятиліття змінились уявлення щодо патогенезу різної патології, були впроваджені нові дієві методи терапії, погіршилася ситуація з «хворобами цивілізації» (надлишкова вага, харчова алергія тощо). Це, з одного боку, потребувало індивідуалізації харчування пацієнтів, а з іншого - дало змогу лібералізувати лікувальне харчування. Згідно з новою концепцією дієтичного харчування, усі пацієнти потребують раціону, адекватного за енергетичною цінністю і збалансованого за вмістом найважливіших нутрієнтів, з урахуванням стадії захворювання та індивідуальних особливостей організму (непереносимості окремих продуктів, харчових вподобань тощо). Особливість методології призначення лікувального харчування дітям полягає в урахуванні фізіологічних потреб дитини відповідно до її віку. Відповідальними особами за організацію лікувального харчування в закладах охорони здоров’я є лікар-дієтолог і сестра медична з дієтичного харчування. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Keywords

• лікувальне харчування
• складові сучасної концепції
• методологія призначення
• дієтолог
• медична сестра з дієтичного харчування