Деякі структурні, економічні та екологічні аспекти переробки біорозкладальних полімерів

Abstract

Досліджено особливості переробки та утилізації полімерних паковань та їх вплив на навколишнє середовище. Висвітлено сучасні способи та методи вирішення проблеми утилізації полімерних паковань в Україні та світі з урахуванням економічних та екологічних аспектів та їх подальший розвиток. Аналіз наведених класифікацій показує, що протягом наступних десяти років очікується продовження швидкого зростання глобального ринку пластикових матеріалів, що спостерігається протягом останніх 50 років. Утилізація полімерних паковань — питання, що стоїть дуже гостро, саме тому біодеградуючі матеріали — найбільш перспективний на сьогодні напрям досліджень. Адже уведення різних добавок, що модифікуються у полімери може помітно збільшити або зменшити їх здатність до біорозкладання. Так складноефірні пластифікатори, як правило, підвищують біоруйнування ПВХ. Однак погана дифузія добре біорозкладного пластифікатора (дибутилфталат) для поверхні полімеру призводить врешті-решт до поганого біоруйнування ПВХ. Здатність полімерів розкладатися й засвоюватися мікроорганізмами залежить від ряду їх структурних характеристик: відповідна хімічна будова, відповідна фізична структура, менша молекулярна маса, більша водопоглинаюча здатність полімеру, відсутність сіткових зв’язків у полімері. З екологічної точки зору проаналізовано застосування природних речовин для введення в структуру полімерного паковання з метою його подальшого розкладання без шкоди для навколишнього середовища. Властивості біодеградуючих матеріалів постійно вдосконалюються, обсяги виробництва зростають, а тому ціни на сировину повинні поступово знижуватись, що призведе до утилізації більшого відсотку полімерів, ніж зараз.

Keywords

• полімерне паковання
• біодеградуючі добавки
• мульчування
• біоруйнівні полімери
• пластичні маси
• оксо-добавки