Аналітично-порівняльне правознавство (Dec 2024)

Конституціоналізація міжнародного права: теоретико-правовий аналіз

  • I.S. Pyroha,
  • D.M. Byelov

DOI
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.06.24
Journal volume & issue
no. 6

Abstract

Read online

Вказується, що у сучасних умовах глобалі­зації та європейської інтеграції особливої ак­туальності набуває дослідження взаємодії кон­ституційного та міжнародного права. Конститу­ційне право, будучи фундаментальною галуззю національного права, все більше зазнає впливу міжнародно-правових норм та стандартів, що зумовлює необхідність переосмислення тради­ційних підходів до розуміння його місця в сис­темі права. У статті здійснено комплексний теоретико-правовий аналіз процесу конституціоналізації міжнародного права та формування міжна­родного конституційного права як самостійної підгалузі. Досліджено основні тенденції тран­сформації міжнародного права в умовах глоба­лізації, зокрема: підвищення ролі недержавних акторів, переосмислення концепції державного суверенітету, поглиблення взаємодії міжнарод­ногоі національного права, формування ієрар­хічної структури міжнародно-правових норм. Проаналізовано концепцію спільних ціннос­тей світового співтовариства як фундаменталь­ну основу конституціоналізації міжнародного права. Особливу увагу приділено правам люди­ни як складовій міжнародного конституційного права та їх субсидіарній функції щодо націо­нальних правових систем. Розглянуто феномен транснаціонального конституціоналізму та його вплив на формування нового глобального пра­вового порядку. Досліджено проблему трансформації суб’єктного складу міжнародного права та переходу від традиційної теорії суверенітету до багаторів­невого конституціоналізму. Обґрунтовано необ­хідність розробки нової методології дослідження міжнародного правопорядку, що поєднує підхо­ди конституційного, адміністративного та міжна­родного права. На основі проведеного аналізу аргументо­вано можливість виокремлення міжнародного конституційного права як самостійної підгалузі міжнародного права з огляду на однорідність правового регулювання та формування специ­фічної методології. Особливу увагу приділено актуальності конституційно-правового виміру міжнародної співпраці у протидії агресії, теро­ризму та геноциду в контексті російської агресії проти України.

Keywords