Міжкультурна консолідація як запорука національної єдності та стабільності в Україні

Abstract

У статті здійснено аналіз основних факторів міжкультурної консолідації українського суспільства. Процес консолідації проаналізовано в таких основних площинах, як міжкультурна взаємодія та порозуміння, подолання стереотипів, міжкультурна комунікація й діалог культур, етнічна неоднорідність українського суспільства та соціальна напруженість як загроза національній та політичній стабільності. Наголошено, що міжкультурна взаємодія та діалог культур може сприяти процесу зближення етнічних культур, стимулювати їх розвиток і забезпечувати міжнаціональну злагоду й консолідацію суспільства. Установлено, що в процесі міжкультурної комунікації взаємодіючі сторони повинні виходити з усвідомлення залежності однієї культури від іншої, розуміння цінностей іншої культури. Це забезпечує взаєморозуміння, що ґрунтується на взаємоповазі й не обмежується лише толерантністю та терпимістю. Усвідомлення й прийняття цих аспектів є основою успішної і позитивної міжкультурної взаємодії, що сприятиме зростанню розуміння в міжкультурній комунікації. Виключно на цій основі слід діяти, щоб створити атмосферу довіри, рівності і терпимості, які забезпечують ефективну міжкультурну комунікацію. Визначено, що культурна консолідація суспільства сьогодні означає процес об’єднання, згуртування груп громадян на основі їхніх переваг і певної ресурсної бази з метою артикуляції своїх інтересів та участі в розв’язанні соціальних проблем.

Keywords

• міжкультурна взаємодія
• міжкультурна комунікація
• діалог культур
• єдність
• міжкультурне спілкування