Адміністративно-процесуальна складова заборони політичної партії в Україні

Abstract

Стаття присвячена дослідженню питання адміністративно-процесуальної складової заборони політичних партій в Україні. Повномасштабне вторгнення росії стало точкою екстремуму для активізації заходів із забезпечення державної та національної безпеки України, у тому числі шляхом унеможливлення діяльності проросійських політичних сил. Практика заборони функціонування та діяльності політичних партій є одним із механізмів захисту суверенітету та традиційно належить до інструментарію войовничої демократії (militant democracy). Наголошено, що правова основа процедури заборони політичних партій була сформована відносно нещодавно та під впливом воєнного стану (Закон України № 2243-IX від 03.05.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій). Резюмовано, що у зв'язку з великою політичною та соціальною значущістю що адміністративні справи про заборону політичної партії інстанційно належить до підсудності апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ. Констатовано, що наразі правова природа розглядуваної процедури багато в чому залишається неоднозначною, зокрема в частині підстав для відкриття провадження й звернення з адміністративним позовом для заборони політичної партії, а також механізмів судового розгляду й повноважень суду при вирішенні такої справи (щодо заборони та передачі майна партії у власність держави). Адміністративне провадження відносно заборони політичної партії є специфічним і характеризується низкою різноманітних відмінностей у порівнянні із загальними засадами адміністративного провадження в суді. Заборона політичної партії під час судового розгляду є публічним процесом із обов’язковим залученням Верховної Ради України та Міністерства юстиції України до легалізації цього адміністративного провадження.

Keywords

• адміністративний процес
• політична партія
• процедура заборони
• процесуальна форма
• інстанційна юрисдикція