ЗВ'ЯЗОК СЕМАНТИКИ СУМНІВУ Й НЕВИЗНАЧЕНОЇ РЕФЕРЕНЦІЇ
Abstract
Присвячено аналізу зв'язку між семантикою сумніву й невизначеною референцією. Референція як співвіднесення з реальністю здійснюється мовцем під час мовленнєвого акту. Якщо таке співвіднесенея у свідомості людини неуспішне, ідеться про невизначеність об'єкта. Категорія невизначеності має яскраво суб'єктивний і комунікативний характер: невизначенореферентне значення передається у процесі конкретного мовленнєвого акту. Семантична категорія сумніву ускладнюється, з одного боку, перетинами з категорією визначеності/невизначеності, з іншого боку, семантика сумніву та невизначена референція реалізуються в конкретних мовленнєвих актах та мають очевидний суб'єктивний характер. Це пояснюється тим, що коли слово входить до мовленнєвого акту, воно може мати різне семантичне наповнення під дією багатьох чинників, як-от цілі адресанта, контекст і фонові знання учасників комунікації. Тому з позицій прагматики, що ґрунтується на відносинах між комунікаторами, виділяються три ситуації, у яких одночасно можуть реалізовуватися невизначена референція та семантика сумніву. Ці 3 ситуації: 1) мовець знає об'єкт неточно, слухач знає мовленнєвий об'єкт; 2) мовець знає об'єкт неточно, слухач не знає об'єкта референції; 3) мовець знає об'єкт, але не хоче з якихось причин, щоб слухач дізнався, що йдеться про цей об'єкт. У третій ситуації можливі два варіанти залежно від поінформованості слухача, зокрема: 1) слухач і мовець володіють загальними знаннями, водночас слухач є одним із інсайдерів події, описаної мовцем, тому він знає мовленнєвий об'єкт, і тоді формується ситуація визначеності; 2) слухач не знає або не точно знає мовленнєвий об'єкт, тоді виникає ситуація невизначеності. За допомогою мовних матеріалів із текстів сучасних засобів масової інформації ми виявили, що невизначене звернення й семантика сумніву підкреслюються за допомогою різних мовних засобів. На основі результатів аналізу мовного матеріалу ми вважаємо, що невизначена референція та семантика сумніву є двома різними сторонами одого й того ж самого явища, і вони доповнюють одне одного.
