Зернові культури (Jun 2022)
ІНТЕНСИВНІСТЬ ЕМІСІЇ СО2 ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТОГО ГРУНТУ ЗАЛЕЖНО ВІД УДОБРЕННЯ ТА ВАПНУВАННЯ
Abstract
Актуальність. Близько 15 % обсягу емісії парникових газів при зміні клімату припадає на сільськогосподарське виробництво. Порушення балансу органічного вуглецю спричиняє зниження екологічної стійкості та продуктивності агроекосистем і родючості ґрунту. Зменшення інтенсивності виділення оксиду карбону з ґрунту при раціональному землекористуванні може слугувати оптимізації його органічної речовини. Визначення проблеми. Питання впливу різних доз хімічних меліорантів і мінерального удобрення культур сівозміни західного Полісся на обсяги емісії СО2 із дерново-підзолистого ґрунту є мало вивченим і потребує аналізування. Мета. Дослідити особливості емісії діоксиду вуглецю з дерново-підзолистого ґрунту при вирощуванні пшениці озимої та ячменю ярого при різних дозах меліорантів і удобрення. Матеріали і методи. Польовий дослід, агрохімічний і статистичний методи. Результати. Меліорація 0,5 і 1,0 дозами вапнякових матеріалів, визначеними за гідролітичною кислотністю (Нг) ґрунту, в загальному призводить до зменшення викидів СО2 в атмосферу щодо фону мінерального удобрення. Рівень продукування вуглекислого газу у посівах ячменю ярого у варіанті N90P90К90 становив 89,8–68,3–63,5 мг СО2 /кг ґрунту, тоді як при сумісному внесенні з 1,0 дозою (Hг) доломітового борошна знаходився в межах 83,1–59,8–63,6 мг СО2/кг ґрунту протягом вегетаційного періоду залежно від фази розвитку культури. Відзначено, що інтенсивність нагромадження СО2 у приземному шарі також залежала від вологості і температури ґрунту. Так, у полі пшениці озимої емісія діоксиду карбону була найвищою за 1,5 дози (Hг) на фоні N120P60K90 і становила 77,7 мг СО2/кг ґрунту у фазі виходу в трубку при температурі повітря 13,2 ℃, з підвищенням температури повітря до 22,0 ℃ у фазі колосіння цей показник зріс у 1,2 раза, тоді як у фазі повної стиглості при температурі повітря 20,4 ℃ знизився в 1,3 раза. При внесенні 1,0 дози (Нг) доломітового борошна відзначено зниження продукування вуглекислого газу порівняно з 1,5 дозою (Нг) на рівні 18,2 мг СО2/кг ґрунту у фазі повної стиглості пшениці, що пов’язано з інтенсивністю окисновідновних процесів, які відбуваються у ґрунті при внесенні різних доз вапнякових матеріалів. Висновки. У короткоротаційній сівозміні проведення вапнування мало позитивну дію на формування додатного балансу органічного вуглецю в дерново-підзолистому ґрунті при інтенсивному мінеральному удобренні культур. Зокрема, у варіантах внесення 1,0 і 1,5 дози (Нг) доломітового борошна на фоні мінеральної системи удобрення N120P60K90 у посівах пшениці озимої баланс органічного вуглецю становив 0,35–0,28 т/га, N90P90К90, у посівах ячменю ярого відповідно 0,10–0,16 т/га.
Keywords
