Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Jan 2025)
Теоретичні засади забезпечення безпеки особи, яка погодилася на засадах конспірації надавати свою допомогу правоохоронним органам в Україні
Abstract
Негласне співробітництво правоохоронним органам за своєю сутністю є діяльністю небезпечною, насамперед для особи, яка погодилася надавати свою допомогу у виконанні завдання оперативно-розшукової діяльності та кримінального провадження. Саме тому у багатьох розвинених країнах наявні спеціальні програми із захисту таких осіб. В Україні це становить серйозну проблему, оскільки питання безпеки особі, яка погодилася на засадах конспірації надавати свою допомогу правоохоронним органам законодавчими і підзаконними актами урегульовано недостатньо повно. Окрім того, для розробки відповідних змін і доповнень до законодавства, створення нових нормативно-правових актів бракує наукового підґрунтя. Тож своє завдання вбачаємо у розробці теоретичних засад забезпечення безпеки негласного співробітництва в Україні. Метою статті є розробка теоретичних засад забезпечення безпеки особі, яка погодилася на засадах конспірації надавати свою допомогу правоохоронним органам в Україні. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення низки завдань: 1) визначення основних нормативно-правових положень, що регламентують та розумінні поняття «безпека», «забезпечення безпеки»; 2) розробка відповідних змін і доповнень до законодавства, створення нових нормативно-правових актів дослідження окремих ризиків економічної безпеки громадян, які пов’язані із зменшенням доходів під час дії воєнного стану; 3) аналіз та детальне визначення безпеки людини, включаючи до нього і більш виважену класифікацію видів такої безпеки; 4) проведення дослідження окремих механізмів державного регулювання рівня економічної безпеки громадян під час дії військового стану. У статті вперше розмежовуються заходи забезпечення безпеки особи, яка погодилася на засадах конспірації надавати свою допомогу правоохоронним органам на заходи запобігання виникнення загроз і заходи з їх подолання. Як висновок, запропоновано, що заходи подолання загроз особи у разі їх виникнення мають бути представлені не лише нормами Законів України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» та «Про оперативно-розшукову діяльність», а й окремою главою КПК України «Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні та залучаються до виконання його завдань». Доповнення КПК України такою главою має здійснюватися з одночасним вдосконаленням і «синхронізацією» положень зазначених вище законів з нормами кримінального процесуального законодавства. За такою схемою можливе значне покращення стану законодавчого регулювання забезпечення безпеки різних категорій осіб, у тому числі й негласних працівників. Серед іншого, у зазначеній главі КПК України потрібно визначити: підстави для застосування заходів забезпечення безпеки; критерії реальності небезпеки (при цьому сам факт розголошення даних негласного працівника має вважатися достатнім критерієм); обов’язок слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в необхідних випадках приймати рішення про застосування вказаних заходів; процедуру їх застосування; суб’єктів, що мають вживати заходів.
Keywords
