ФОРМУВАННЯ В МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ГОТОВНОСТІ ДО ВЕДЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО ГОСПОДАРСТВА У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ: ТЕОРЕТИЧНІ І ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ
Abstract
Логістичне забезпечення виступає фундаментом та передумовою перемоги у війні. Ефективність розгортання будь-яких бойових дій є залежною від результативної діяльності військової логістики. За відсутності належного логістичного забезпечення та рівня розвитку інфраструктури неможливе ведення війни. Організація логістичної системи у секторі безпеки та оборони України передбачає застосування широкого спектру економічних ресурсів української держави. Тобто, зазначена система не функціонує автономно. Війну, що розпочала росія, насамперед, спрямували на руйнування цивільної інфраструктури, що має негативний вплив на логічне забезпечення Збройних Сил України, Національної гвардії України та прикордонної служби України. Ураховуючи подане вище, на особливу увагу заслуговує питання реалізації в українському оборонному секторі натівського зразку логістичного забезпечення армії, зокрема якісна підготовка військовослужбовців до ведення військового господарства. Особливостями професійної діяльності офіцерів Державної прикордонної служби України є розподіл функціональних обов’язків, регламентованість, авторитарність в управлінській ланці, неухильне виконання вимог статуту, обмеженість у прийнятті і реалізації певних рішень. Зазначені особливості, а також специфіка військового господарства прикордонного відомства залежать в основі формування в майбутніх офіцерів-прикордонників готовності до ведення такого господарства. Готовність майбутніх офіцерів-прикордонників до ведення військового господарства слід визначати як цілісне утворення, що покликане забезпечити високий рівень їх діяльності та охоплює професійні погляди та переконання, спрямованість професійних процесів, уміння оцінити власну діяльність та її наслідки, а також до саморозвитку та самовдосконалення. Зважаючи на це, структуру готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до ведення військового господарства можна розглядати з урахуванням таких компонентів: пізнавального, операційного, мотиваційного, особистісного.
Keywords
