Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво (Apr 2023)
Промоція бандурного мистецтва за кордоном на зламі 80–90-х рр. ХХ століття
Abstract
Мета дослідження – визначити жанрово-тематичні напрями творчої діяльності митців-бандуристів української діаспори та України в контексті діяльності Українського Вільного Університету (Мюнхен, Німеччина) періоду 80–90-х рр. ХХ ст. Джерелом аналізу слугували документальні та аудіальні джерела з архіву Українського Вільного Університету. Зокрема, використано аудіозаписи з колекції архіву УВУ та звіти про діяльність закладу освіти у 1985–1990 рр. Методологія дослідження: застосовано джерелознавчий, історичний, аксіологічний, музикознавчий і культурологічний підходи. Джерелознавчий метод використано з метою аналізу нових архівних джерел (текстових документальних та аудіально-медійних) для дослідження українського бандурного мистецтва у його материкових і діаспорних площинах. Інші підходи та методи дали змогу розглянути напрями діяльності бандуристів у інонаціональному середовищі (історико-типологічний та історико-хронологічний методи), цінність їх здобутків для промоції бандурного мистецтва у світі періоду 80–90-х рр. ХХ ст. (аксіологічний підхід), аналізу діяльності внеску бандуристів Північної Америки, Європи та України на композиторському, виконавському, педагогічному рівнях до світової української культури (музикознавчий і культурологічний підходи). Наукова новизна дослідження: вперше введено до наукового обігу матеріали аудіоархіву УВУ стосовно бандурного мистецтва. Висновки. Розкрито основні засади та прояви популяризації бандурного мистецтва у зарубіжжі періоду 80–90-х рр. ХХ ст. Виокремлені персоналії солістів і колективів бандуристів діаспори та України, лекторів та інструкторів навчання гри на бандурі, які проводилися при УВУ, творча діяльність яких була представлена на публічних концертах у Мюнхені, інтерв’ю та презентаціях в ефірі радіо «Свобода». Проаналізовано період, що ознаменував не лише активізацію концертної та педагогічної діяльності бандуристів зарубіжжя, але й розширення їх співпраці з бандуристами України напередодні та на початку встановлення незалежності. Ці фактори залишаються актуальними в контексті потреби узагальнення й аналізу здобутків бандурного мистецтва зарубіжжя як складової української музичної культури, її розвитку в різні історично-часові періоди.
Keywords
