Пластичність типу розвитку озимого тритикале

Abstract

Мінливість погодних умов під час осіннього періоду вегетації змушує науковців шукати нові методи для підвищення врожайності озимих зернових культур. Останніми роками під час оптимальних строків сівби озимих культур все частіше фіксуються посушливі умови, через що насіння закладається в сухий ґрунт або ж сівба переноситься на пізніші терміни. Це затримує розвиток рослин, і рослини часто входять у зиму в фазі сходів, що знижує їхню зимостійкість і робить весняне кущіння менш продуктивним. Одним із можливих рішень є використання альтернативних культур, таких як тритикале. У статті наведені результати досліджень типу розвитку 40 зразків озимого тритикале різного еколого-географічного походження. Визначено, що у 2021 р. більшість зразків розвивалися за озимим типом розвитку, 2022 та 2023 рр. – озимо-ярим. Виділено зразки, які при весняному посіві завершили вегетацію у фазу повної стиглості продовж трьох років досліджень (2021‒2023 рр.) – NTH 1933, Remico, NTH 3476, Salto, Наварро, Dinaro, Хлебороб, Ярослава – характерний ярий тип розвитку. Визначено зразки, які розвивалися за озимим типом розвитку за роками досліджень – Ураган, Сибірський, Сирс 57.

Keywords

• зразок
• пластичність
• тип розвитку
• озимість
• фази вегетації