СЕМАНТИЧНИЙ ПРОСТІР КОНЦЕПТУ ЯК ДЖЕРЕЛО ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ЙОГО ЗМІСТУ
Abstract
Представлено аналіз семантичного простору концепту як системи значень його номінацій, виявлено його роль у дослідженні самого концепту; вказано, що аналіз семантичної сфери концепту тісно пов'язаний із дослідженням мовної картини світу, що лінгвалізує образ світу в людській свідомості, який, зазнаючи впливів пізнавальної діяльності, "обробляється" свідомістю людини та систематизується. Також звернено увагу на неоднорідність структури семантичної сфери концепту, що зумовлено його функціональною парадигмою: відображаючи уявлення про конкретний фрагмент світу, компоненти семантичної сфери концепту водночас перебувають у корелятивних зв'язках з іншими фрагментами дійсності. Поза тим, охарактеризовано принципи внутрішньої організації семантичного простору концепту. Встановлено, що семантичний простір концепту формують семантичні поля − групи лексики, об'єднані за спільністю змісту, понятійною, предметною чи функціональною схожістю позначуваних ними явищ. Семантичне поле відображає зміст концепту, виявляє ступінь "давності" культурної семантики слова. Окрім того, воно репрезентує засади пізнання та категоризації навколишньої дійсності у свідомості мовлян, оскільки семантика тісно пов'язана з процесом називання, що здійснюється на різних етапах когнітивного опрацювання інформації. Основою номінації денотата є його одна чи декілька релевантних ознак, що диференціюють денотат від решти йому подібних. Така ознака віддзеркалює внутрішню форму слова й слугує джерелом культурної реконструкції. Зазначено, що ідеографічний принцип групування лексики в системі семантичного поля зумовлює формування вербальної картини світу. Також обґрунтовано тезу про те, що дослідження семантосфери концепту проливає світло на особливості національного світобачення, експлікує засади аксіації культурного феномену.
