Аналітично-порівняльне правознавство (Sep 2024)
Кримінальна відповідальність за непокору та невиконання наказу: історико-правовий аспект
Abstract
У статті проаналізовано історичний розвиток кримінальної відповідальності за непокору та невиконання наказу на основі дослідження нормативно-правових актів, які діяли на території України починаючи з ІХ століття до стану чинного законодавства та його перспектив. У дослідженні враховано законодавство, яке діяло на українських землях, так і законодавство країн, яке в подальшому впливало на його формування. Для більш детального та повного аналізу законодавства з урахуванням його змін та розвитку було запропоновано історичну періодизацію на сім періодів, що включає в себе як історичні події (періоди), так і прийняття окремих нормативно-правових актів, які так чи інакше впливали на розвиток військово-кримінального законодавства. У результаті проведеного дослідження виокремлено особливості кожного історичного періоду розвитку військово-кримінального законодавства. На основі отриманих результатів з’ясовано, що у давньоруських памятках законодавства вперше зроблено спробу систематизації певних правил поведінки, і хоча непокора чи невиконання наказу у цей період в них не містилися, така систематизація мала вплив на подальший розвиток законодавства в цілому. Вдалою спробою визначення певних правил поведінки та відповідальності за їх порушення, особливо у військовій сфері є прийняття Статутів Великого Князівства Литовського, які у розділі ІІ «Про обору земську» вперше передбачали кримінальну відповідальність за посягання проти порядку підлеглості та військової честі. Редакція цих Статутів проіснувала в Правобережній та Лівобережній України до 1840, 1842 років. Активну імплементацію норм про порушення порядку підлеглості ми можемо прослідкувати саме у період української козацької держави Запорізької Січі, яке керувалося на початку військовим звичаєвим правом. У подальшому це отримало розвиток у письмових документах та універсалах Гетьманів. Зі статті вбачається, що радянський період вплинув на розвиток законодавства України після незалежності, однак не зважаючи на це воно постійно піддавалося удосконаленню, хоча на даному етапі в умовах воєнного стану зазнало швидких, але не завжди ефективних змін.
Keywords