Шляхи вирішення проблемних питань планування розвитку спроможностей військових формувань Збройних Сил України

Abstract

У статті на основі результатів аналізу керівних документів, що регламентують переведення системи оборонного планування на планування розвитку Збройних Сил України (ЗС України) на основі спроможностей, отриманого досвіду переходу від планування розвитку бойових можливостей, бойового складу та його організаційної структури до планування розвитку їх спроможностей визначені проблемні питання такого переходу. Зроблено висновок про неефективність обраних стратегій такого переходу, недостатність зусиль для здійснення методичного супроводження процесу, його організації, якості отриманих результатів. Запропоновано можливі шляхи вирішення проблемних питань, що виникли в ході переходу на планування розвитку спроможностей військових формувань ЗС України. Визначено, що обрані стратегії використання готової системи планування розвитку спроможностей однієї з країн-членів НАТО, використання фрагментів (окремих процедур) планування спроможностей НАТО для розвитку військових формувань ЗС України не є ефективними та не можуть на сьогодні вирішити завдання такого переходу. На основі аналізу позитивних та негативних рис, можливих наслідків з урахуванням умов України запропонована стратегія, яка інтегрує в собі обидва методи планування розвитку спроможностей військових формувань в НАТО та розвитку бойових можливостей військових формувань ЗС України, включає кращі процедури цього процесу, що використовують країни-члени НАТО, враховує умови і набутий досвід планування ЗС України. Виділені можливі процедури для взаємної інтеграції, на яких доцільно здійснити синтез двох систем планування у єдину для забезпечення її працездатності в умовах ведення бойових дій Україною та обмеженого часу.

Keywords

• боєздатність, спроможність, норматив, стандарт, типові завдання, умови виконання типових завдань.