Психологічні перспективи (Nov 2015)
ПРОБЛЕМАТИЗАЦІЯ ПРАКТИК ШЛЮБНО-СІМЕЙНОГО ПАРТНЕРСТВА І БАТЬКІВСТВА
Abstract
У статті проаналізовано зміст різних практик шлюбно-сімейного партнерства і батьківства, формування і співіснування котрих стало можливим завдяки плюралізації дискурсу традиційної сім’ї, шлюбу та батьківства. Практики розглянуто як соціальні конструкти, плюральність яких забезпечується свободою вибору дискурсів. Дискурс сім’ї, шлюбу, батьківства конструює соціальні смисли, відображаючи спосіб буття, де поряд із традиційними формами шлюбно-сімейних стосунків уможливлюється інший позаструктурний і нелінійний спосіб організації цілісності, що дає змогу особистості формувати різні ідентичності, вільно обираючи різні практики шлюбно-сімейного партнерства та батьківства. Зазначено, що тенденція до стирання меж між протилежними сутностями, що виявляється в іншому ставленні до сексуальної ідентифікації, представленої моделями гомосексуальної чи лесбійської практики стосунків, є іншим способом організації особистістю власного життя. У межах плюралізації дискурсу шлюбно-сімейних стосунків чоловіки/жінки можуть набувати нових ідентичностей, кожна з яких передбачає певну поведінку в контексті різних практик партнерства і батьківства. Сучасні реалії демонструють нам різні типи ґендерної ідентичності, практикування яких зумовлено індивідуальним вибором. Зазначено, що трансґендерність характеризується рухливістю і плинністю щодо раніше наявних незмінних ґендерних ролей і статевої належності. Життєвий світ особистість конструює відповідно до своїх інтенцій, і змінюється відповідно до них. Тому сім’я, шлюб, батьківство – це гнучкі дискурсивні кон- структи, у яких проблематизуються дискурсивні практики. Автор припускає, що існує семантичний диференціал у життєвих смислах конструювання практик минулого і сучасного, як-от: природна зміна поколінь, цінностей, мотиваційних установок, сексуальності, інтимності, фемінності, маскулінності, андрогінності, асексуальності, материнства, батьківства.
