КИШКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ У НЕМОВЛЯТ З НЕКРОТИЗУЮЧИМ ЕНТЕРОКОЛІТОМ

Abstract

Кишкова недостатність визначається як зниження функції кишечника нижче від мінімально необхідної для підтримання росту, гідратації та/або балансу електролітів, коли для підтримки здоров'я та/або росту необхідна внутрішньовенна дотація. Оскільки завдяки поліпшенню ефективності медичних та хірургічних втручань покращується виживання недоношених немовлят, існує потенціал для збільшення кількості дітей з порушеннями функції шлунково-кишкового тракту та кишковою недостатністю, особливо внаслідок некротичного ентероколіту. Наслідки кишкової недостатності у немовлят є серйозними і включають в себе підвищену смертність, рецидивні катетер-асоційовані інфекції, захворювання печінки, пов'язане з парентеральним харчуванням, хронічну діарея, дефіцит мікроелементів та поганий ріст. Лікування кишкової недостатності спрямоване на досягнення адекватного ентерального харчування. Окремі дані підтверджують зв'язок між кишковою недостатністю у немовлят та характером післяопераційного годування, включаючи раннє ентеральне годування. У хворих з кишковою недостатністю до досягнення періоду інтестинальної адаптації необхідне тривале парентеральне харчування. Діти з вираженою кишковою недостатністю та тривалою залежністю від парентерального харчування чутливі до розвитку різних ускладнень і потребують тривалого регулярного моніторингу стану, щоб запобігти цим ускладненням. Мета цього огляду полягає в тому, щоб освітити наявні доказові дані, які можуть відповісти на ряд питань щодо ефективного клінічного ведення дітей з кишковою недостатністю, які отримують парентеральне або ентеральне харчування.

Keywords

• кишкова недостатність
• некротизуючий ентероколіт
• недоношені діти
• діагностика
• лікування