Проблематика соціально-філософського складника вищої освіти: український аспект

Abstract

У статті здійснено аналіз ролі філософії й соціології як двох головних векторів формування світогляду сучасної людини в європейській культурі і їх сьогоднішнього стану в програмах підготовки студентів закладів вищої освіти в Україні. Скорочення часу вивчення основ філо­софії та соціології, відмова де­яких негуманітарних факультетів від цих курсів у навчальних планах під­готовки студентів оцінено як не лише помітну тенденцію в українській освіті. Зміст цього процесу розглянуто в контексті функціо­нування й розвитку україн­ського суспільства та Української держави: освіта є фундаментальним соціальним інститутом і повинна забезпечити індивіда фундаментальними орієнтирами в просторі й часі, у межах етнічної та національної культури, індивідуальної й громадянської етики, політичних духовних та інших цінностей. Курс на забезпечення індивіда лише професійними компетенціями з позиції філософії й соціології вида­ється хибним, безперспективним. Такий курс, якщо він стає основним орієнтиром і критерієм оцінки ролі освіти в суспільстві, на нашу думку, призведе до знецінення національної освіти й збіднення людського потен­ціалу країни. Доведено, що вже зараз майбутні перспективи «звуже­ної» вищої освіти помітні в українському соціальному процесі у всіх його аспектах. Відсутність або зменшення обсягу світоглядної освіти в молодого покоління українських громадян становить стратегічну небезпеку для України.

Keywords

• філософія
• соціологія
• вища освіта
• індивідуальна етика
• соціальна практика
• перспективи державотворення