Технології обробки та аналізу руху матеріальних цінностей (надання послуг) під час досудового розслідування

Abstract

Одним із завдань правоохоронних органів України може бути відслідковування руху матеріальних цінностей (надання послуг) з метою визначення фактів скоєння кримінальних правопорушень за результатами обробки та аналізу інформації з реєстрів податкового, митного чи казначейського органу. Метою статті є дослідження проблеми та класифікація етапів використання правоохоронними органами України технологій обробки та аналізу руху матеріальних цінностей (надання послуг) під час досудового розслідування. Основи методологічного інструментарію становили загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, серед яких: компаративістський, синтетичний, логіко-семантичний, нормативно-догматичний (формально-юридичний), правового регулювання завдяки яким вдалося розглянути особливості застосування правоохоронними органами України технологій обробки та аналізу руху матеріальних цінностей (надання послуг) під час досудового розслідування. Визначено причини та шляхи вирішення проблем обробки та аналізу інформації про рух віртуальних активів, якими є: інформація надана в неструктурованому вигляді; надана інформація у великих обсягах; велика кількість вкладок з інформацією, що має значення для досудового розслідування (стосується інформації з реєстрів казначейського органу у xlsx форматі); необхідно додатково обробити отримані дані; необхідно порівняти отриману інформацію між собою та з іншими джерелами тощо. Розглянуто авторське спеціалізоване комп’ютерне забезпечення “Bankir-v.2.0”, в якому реалізовані функціональні можливості автоматизації процесів обробки та аналізу руху матеріальних цінностей (надання послуг) під час досудового розслідування. Визначено, що автоматизація застосування технологій обробки та аналізу руху матеріальних цінностей (наданих послуг) дозволяють працівнику правоохоронного органу зосередити увагу на аналізі отриманої інформації з метою встановлення фактів перевищення вартості задокументованих послуг порівняно з фактично отриманими; злочинних схем розтрати, привласнення або заволодіння коштами з державного бюджету; фактів ухилення від сплати податків або заниження податкового зобов’язання з податку на додану вартість; фактів формування фіктивного податкового кредиту («скрутки») тощо. Практична цінність наукових результатів полягає в тому, що їх може бути використано для виконання завдань кримінального провадження щодо злочинів, у результаті вчинення яких одержано майно (доходи).

Keywords

• аналітичні технології
• великі дані
• матеріальні цінності
• правоохоронні органи