Саморегуляція особистості як умова формування лідерських якостей майбутнього педагога

Abstract

У статті досліджуються особливості саморегуляції особистості, оскільки динамічне сьогодення висуває високі вимоги до особистісного розвитку сучасної молоді. Сучасні соціально-економічні процеси в нашому суспільстві висувають підвищені вимоги до особистісних та професійних якостей фахівців таких важливих областей практики, як управлінська, науково-педагогічна, педагогічна, юридична, медична, психологічна тощо. В умовах розбудови і оновлення педагогічної освіти особливо актуальною постає проблема становлення особистості вчителя. Один з шляхів вирішення цієї проблеми — повернення національної освіти до гуманістичних джерел. Оскільки вчитель є найважливішою постаттю в системі освіти, саме гуманістична спрямованість в структурі особистості педагога дає змогу розгорнути суб’єкт-суб’єктні відносини між учасниками освітнього процесу. Проблема суб’єкт-суб’єктної взаємодії особливо актуалізується в системі вищої освіти, яка є першою сходинкою у професіоналізації особистості молодої людини — студента/студентки. Як свідчить практика, сьогоднішні першокурсники в переважній більшості вісімнадцятилітті юнаки та юнки, які змінили соціальний статус та умови життя. Доведено, що перехід до дорослого життя дуже складний і суперечливий. Колізії особистісного становлення нелегкі, сповненні протирічь, пошуків сенсів, умотивованому виборі професії та опанування професійними компетентностями. Оволодіння педагогічною професією обумовлюється мотивацією студента, його психологічною готовністю до педагогічної діяльності, свідомим намаганням самореалізуватися в професії. До соціально значимих мотивів педагогічної діяльності науковці відносять: відповідальність за виховання дітей; захоплення і задоволеність від взаємодії з дітьми; усвідомлення високої місії педагога. 62 Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка Pedagogical Education: Theory and Practice. Psychology. Pedagogy Зазначимо, що соціально цінні мотиви педагогічної діяльності яскраво виражені в освітньо-професійному процесі і охоплюють опанування студентами педагогічної, соціально-культурної та науково-дослідницької діяльності. за наявності такої мотивації процес навчання майбутнього педагога стає найбільш ефективним і, вірогідніше за все, що здобувши професійну кваліфікацію, вони будуть реалізовувати набуті компетентності у галузі освіти.