РОЛЬ РЕГІОНАЛЬНИХ ОСВІТНІХ СИСТЕМ У РЕГУЛЮВАННІ СТРУКТУРНИХ ДИСПРОПОРЦІЙ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Abstract

У статті розкрито зміст структурних диспропорцій. Структурні диспропорції запропоновано розглядати за внутрішнім (у межах системи) та зовнішнім (міжсистемні взаємодії) векторами. Вказано на високу взаємозалежність систем освіти, економіки та ринку праці. Систематизовано критерії визначення структурних диспропорцій у сфері освіти. Обґрунтовано актуальність децентралізації управління освітою в Україні та розвиток регіональних освітніх систем. Проаналізовано основні показники зайнятості населення як індикатори структурних диспропорцій економіки та освіти в Україні. Досліджено динаміку попиту і пропозиції праці. Здійснено порівняння кількісних значень підготовки фахівців системою вищої освіти в Україні та зростаючої міграції молоді з освітньою метою за кордон. Обґрунтовано потребу першочергового відновлення в Україні системи планування і прогнозування розвитку економіки для визначення реальної потреби у фахівцях і робітничих кадрах. Актуалізовано потребу стимулювання рееміграції осіб, які навчались за кордоном. Запропоновано пріоритетні напрями перспективної модернізації освіти в Україні з стратегічним інноваційним розвитком регіональних освітніх систем. Ключові слова: структурні зміни, структурні диспропорції, національна економіка, ринок праці, попит і пропозиція праці, освітня міграція, регіональні освітні системи.

Keywords

• структурні зміни, структурні диспропорції, національна економіка, ринок праці, попит і пропозиція праці, освітня міграція, регіональні освітні системи