Калькулювання собівартості сільськогосподарської продукції

Abstract

Розглянуто особливості калькулювання сільсько- господарської продукції. Оприбутковувати її з виробництва і списувати за каналами руху рекомендується за плановою собівартістю з коригуванням до фактичної після проведення калькулювання. Проте в управлінському обліку власна продукція, використана для внутрішньогосподарських потреб, має оцінюватися за справедливою вартістю, що сприятиме обґрунтованому прийняттю управлінських рішень. Обґрунтовано послідовність робіт під час калькулювання собі-вартості продукції рослинництва і тваринництва й закритті операцій-них рахунків. У рослинництві послідовність така: а) розподіляються між окремими об’єктами обліку витрати з утримання основних засобів; б) визначається собівартість робіт та послуг допоміжних вироб-ництв; в) розподіляються загальні витрати на зрошення та осушення зе-мель, на вапнування та гіпсування ґрунтів, утримання полезахисних смуг; г) списується частина витрат бджільництва на сільськогоспо-дарські культури, що запилюються; д) списуються з витрат основного виробництва суми по культурах, що загинули; е) розподіляються загальновиробничі витрати; ж) визначається собівартість продукції рослинництва. Проаналізовано використання трансфертних цін. Вони встанов-люються на основі ринкових цін, витрат, переговорів. Трансфертні ціни на основі витрат мають суттєві переваги над іншими методами їх визначення.