Модернистський дискурс про скінченність людського життя в сплетінні філософських, релігійних і наукових підходів

Abstract

Аналізуються дискусії в європейській (переважно - російській та італійській) періодиці кінця ХІХ - початку ХХ століття навколо проблеми скінченності людини і їх вплив на формування модерністської парадигми. Виявляючи аргументи на користь оптимістичної або песимістичної позиції у ставленні до проблеми смерті в науковій, релігійній та філософській спадщині епохи, робиться висновок, що культура не змогла запропонувати єдиного задовільного рішення для пом’якшення конфлікту між модерністської спрямованістю до вдосконалення людини і її смертністю.

Keywords

• філософська антропологія, смерть, песимізм, оптимізм, європейський модернізм, антропологічний проект