Український журнал військової медицини (Sep 2024)

Нові маркери прогнозу асоційованої з системним запаленням патології у військовослужбовців з бойовою травмою кінцівок

  • N. M. Sydorova,
  • К. А. Kazmirchuk

DOI
https://doi.org/10.46847/ujmm.2024.3(5)-057
Journal volume & issue
Vol. 5, no. 3

Abstract

Read online

Вступ. Особливо актуальним є відбір ефективних маркерів, які дадуть змогу прогнозувати перебіг бойової травми та розрахувати ризик розвитку асоційованої з системним запаленням патології. Для військової ланки надання медичної допомоги особливо важливими є доступність таких маркерів на всіх рівнях медичного забезпечення, їхня інформативність та економічність. Мета роботи - оцінити роль синдрому системної запальної відповіді (SIRS) у патогенезі наслідків ізольованої травми кінцівок та визначити потенційні маркери цього синдрому в оцінці статусу постраждалих військовослужбовців у ранньому та відстроченому періодах після бойової травми, зокрема тих, які перенесли ампутацію кінцівок. Матеріали та методи. Дане дослідження є фрагментом проєкту Predictors of de novo pAthology of inTernal oRgans In cOmbaTants with severe combat trauma of the musculoskeletal system and limb amputations (PATRIOT), що проводиться в Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь» (НВМКЦ «ГВКГ») з 2022 р. Для досягнення мети дослідження з Реєстру постраждалих у зоні бойових дій, які проходили лікування в НВМКЦ «ГВКГ» у період з лютого 2022 р. по травень 2024 р., методом суцільної вибірки було відібрано 103 особи, які перенесли ізольовану травму кінцівок. Розподіл обстежених на групи проводили залежно від факту проведення ампутації. До 1-ї групи включені 34 пацієнти, які перенесли ізольовану травму кінцівок, до 2-ї групи – 69 пацієнтів, які внаслідок такої травми перенесли ампутацію кінцівок у перший тиждень після отримання поранення. Оцінювали середні величини інтегральних гемоцитометричних індексів (ІГІ) та маркерів системного імунного запалення, розрахованих на підставі дослідження загального аналізу периферичної крові в ранньому (10–14 діб) та відстроченому (30–45 діб) періодах після отримання бойової травми. Для оцінки нормальних значень показників, що вивчали, додатково було обстежено 43 донори крові, які не мали бойових поранень та були практично здоровими на момент обстеження. Результати. Згідно з результатами проведеного аналізу, у військовослужбовців з бойовою травмою кінцівок мають місце порушення специфічної імунної реакції при адекватних параметрах неспецифічної імунної відповіді та задіяності моноцитів у процесах імунної відповіді. Розбалансованість специфічних та неспецифічних імунних реакцій (більш виражена у пацієнтів 2-ї групи) за рахунок посилення нейтрофіл-залежного запального компоненту при зниженні лімфоцит-опосердкованої імунної відповіді та фагоцитарної активності мононуклеарів у специфічних імунних реакціях у ранньому та відстроченому періодах після отримання травми спостерігали у пацієнтів обох груп. Висновки. Отримані нами дані свідчать про те, що ІГІ, а також маркери системного імунного запалення, хоча й не мають власного діагностичного або диференційно-діагностичного значення у військовослужбовців з бойовою травмою кінцівок, можуть надати важливу інформацію стосовно особливостей системного запалення у цього контингенту. Проведений нами аналіз доводить, що у військовослужбовців, які отримали ізольовану бойову травму кінцівки, у тому числі, перенесли ампутацію, в ранньому та відстроченому періодах після отримання травми має місце SIRS, ознаки якого спостерігали до 45 діб після травмування, хоча й з тенденцією до нормалізації показників, що характеризують цей синдром, у ампутантів.

Keywords