Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки (May 2024)

ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ МЕТОДИКИ ЕКСПЕРТНОЇ АНАЛІТИКИ ПРОБЛЕМ ВОЄННОЇ РОЗВІДКИ

  • Олег МАСЛІЙ,
  • Юрій МАКСИМЕНКО,
  • Сергій ПОПОВ,
  • Олександр СЕМЧАК,
  • Анатолій БУЗ

DOI
https://doi.org/10.32453/3.v94i1.1577
Journal volume & issue
Vol. 94, no. 1

Abstract

Read online

Досвід сучасної російсько-української війни переконує у тому, що досягнення перемоги над ворогом забезпечить лише озброєння нового покоління, засноване на сучасних технологіях, які розв’яжуть назрілі та невідкладні проблеми, зокрема у сфері воєнної розвідки. У цьому контексті актуальним є розроблення нового методичного забезпечення, зокрема щодо концептуального обґрунтування побудови методики експертної аналітики з достовірного виявлення найбільш значущих наукових проблем державного механізму воєнної розвідки. Вона містить три етапи, реалізує принципи “від загального до конкретного” та доказової аналітики. На першому етапі методики для формування загального поля проблем застосовано метод анкетування. Для цього первинними джерелами інформації обрано науково-прикладні статті, звіти про НДР, монографії, дисертації, матеріали науково-практичних симпозіумів, конференцій, семінарів, круглих столів, нарад, інтерв’ю, інше. Також в анкеті респонденту пропонується доповнити загальне поле проблем власними думками. Огляд цих джерел свідчить про наявність досить широкого поля проблем. У його межах виділення найбільш дотичних і важливих проблем воєнної розвідки утворює їхнє основне поле, в якому визначено сегмент найбільш значущих проблем, з огляду на обмеження ресурсів і принцип Паррето. На другому етапі: використано метод аналізу ієрархій для достовірного визначення головної, принципово значущої проблеми, розв’язання якої суттєво підвищить ефективність воєнної розвідки; залучено досвідчених експертів до формування вектору відносних переваг значущих проблем, з огляду на сутності головного та ключових критеріїв. Вони спрямовані на виділення найбільш значущих проблем; з’ясування перспектив їх розв’язання залежно від змісту чинників “вікна можливостей”, які розуміються, як наявні (на певному відрізку часу) необхідні і достатні передумови (ресурси), що забезпечать успішне розв’язання найбільш значущих проблем. Третій етап спрямований на верифікацію отриманих результатів проведенням дослідницьких опитувань, інтерв’ю “дослідник ‒ експерт” та “компетентний експерт ‒ дослідник” тощо. Так, розглянуте обґрунтування методики експертної аналітики є способом доказового виявлення головної, принципово важливої проблеми воєнної розвідки. Надалі доцільно цю методику доповнити етапом декомпозиції головної проблеми на підпроблеми, які необхідно взаємозв’язати з причинами їхнього виникнення та негативними наслідками, що вони обумовлюють.

Keywords