Нормативна визначеність підстав дисциплінарної відповідальності суддів як гарантія їх незалежності та ефективності функціонування судової влади

Abstract

Стаття присвячена питанням удосконален­ня інституту дисциплінарної відповідальності суддів, що гарантуватиме уникнення втрати авторитету судової влади через прояви непрофесійності або ж відкритої протиправності вико­ристання наданих повноважень окремими суд­дями, з визначеними «запобіжниками» можли­вості позапроцесуального тиску на суддів. Ме­тою статті є формування науково обґрунтованих висновків щодо необхідності закріплення у за­коні складів дисциплінарних проступків як нор­мативних підстав притягнення до дисциплінар­ної відповідальності суддів, визначення допу­стимого рівня їхньої законодавчої конкретизації та вичерпності, їхнього впливу на ефективність функціонування системи судочинства. Для «мо­лодих» демократій у період становлення харак­терна тенденція конкретизації визначеності у нормативно-правових актах підстав звільнення судді з посади, що об’єктивно повинно стати пе­ресторогою від широкого розсуду органів, що здійснюють дисциплінарні провадження, і усу­нути потенційну загрозу використання дисци­плінарної процедури з метою тиску на суддів у незаконний спосіб. За підсумками дослідження виділено три основні компоненти, які в комп­лексі дозволяють позитивно оцінити здійснен­ня процедури дисциплінарного провадження, в тому числі застосування підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, а саме: 1) наявність нормативних положень, якими ви­значені керівні принципи на рівні закону (з до­пустимим ступенем чіткості визначення та обме­жувального тлумачення); 2) послідовна і перед­бачувана практика їх застосування у діяльності дисциплінарних органів з використанням дискреції, що матиме інституціональне значення у оцінці правозастосування; 3) наявність належ­них юридичних захисних механізмів у вигляді наявності незалежного та безстороннього пе­регляду рішень дисциплінарного органу з вра­хуванням предмету судового контролю та меж допустимості за реалізацією його дискреційних повноважень. Нормативна визначеність підстав дисциплінарної відповідальності повинна розви­ватися як у напрямку конкретизації складів дис­циплінарних проступків, так і шляхом усунення колізій та прогалин у відповідних нормах, а дис­циплінарні органи - виробляти зрозумілу, послі­довну і чітку практику їхнього застосування.

Keywords

• правосуддя
• судова влада
• суд
• суддя
• дисциплінарний проступок
• корупція