Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина (Dec 2023)

SARS-COV-2 ТА ГІПЕРКОАГУЛЯЦІЯ У ВАГІТНИХ

  • А. Бойчук,
  • Ю. Якимчук,
  • О. Якимчук

DOI
https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIII.4.50.2023.14
Journal volume & issue
Vol. 13, no. 4(50)

Abstract

Read online

Глобальна пандемія, яка була спричинена вірусом SARS-CoV-2, створила безпрецедентні як медичні так і соціальні проблеми. Вірус має здатність спричиняти протромботичний стан, який у певних випадках призводив до важких тромботичних ускладнень. Перед науковцями світу повстало завдання у глибокому дослідженні каогуляційної здатності плазми крові та проркоагулянтноі ролі тромбоцитів у розвитку патогенних механізмів пошкодження ендотелію, великих судинних тромбозів та системних мікроангіопатій. Ці дослідження стануть в пригоді клініцистам для вдосконалення патогенетитчно- обгрунтуваних схем лікування даного захворювання та профілактики грізних ускладнень. Метою дослідження було визначити вплив вірусу SARS-COV-2 на деякі показники згортальної системи крові у вагітних із постковідним синдромом. Матеріал та методи дослідження. З листопада 2020 по січень 2022 року нами проведено проспективне когортне дослідження 50 вагітних жінок (основна група) із SARS-CoV-2, підтвердженим методом полімеразно- ланцюгової реакції. Групу контролю склало 25 жінок з фізіологічною вагітністю, що перебували на стаціонарному лікуванні у комунальне некомерційне підприємство «Тернопільська міська комунальна лікарня № 2». Проведення даного дослідження було затверджено Етичною комісією Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського – протокол № 61 від 13 листопада 2020 р. Вагітні обстежувались у терміні від 30 до 34 тижнів гестації. У відібраних зразках крові досліджували: кількість тромбоцитів, показники коагулограми: міжнародне нормалізоване відношення, протромбіновий та тромбіновий час, протромібновий індекс, активований частковий тромбопластиновий час, рівень фібриногену та D-димеру). Дослідження виконані на аналізаторі Coag Chrom 3003. Статистичний аналіз проводили за допомогою програмного забезпечення Microsoft Exel та «Statistica –10». Дослідження виконано в межах НДР «Вдосконалення діагностики та лікування вагітних з обтяженим соматичним анамнезом» кафедри акушерства та гінекології факультету післядипломної освіти Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського, державний реєстраційний номер N 0121U100153, термін виконання 2021-2023). Результати дослідження. В 5 % вагітних основної групи спостерігалося достовірне зменшення абсолютної кількості тромбоцитів менше, ніж 100 000/мкл, та у 70 % пацієнтів цієї групи кількість тромбоцитів була менше 150 000/мкл і лише 25 % вагітних цієї групи кількість тромбоцитів відповідала нормальним показникам. У контрольній групі лише у 16 % показники тромбоцитів були в межах 150-180/, а у 84 % вагітних цієї групи показники кількості тромбоцитів відповідали нормі. Показники протромбінового часу були незначно довшими у пацієнток із COVID-19 (15,6 с; 14,4-16,3), порівняно з контрольною групою (13,6 с; 13,0-14,3), (Р>0,05). У вагітних із SARS-CoV-2 спостерігали концентрацію фібриногену у 1,63 рази вищу, у порівнянні із контрольною групою (Р0,05).Спостерігалося достовірне (Р<0,05) пришвидшення тромбінового часу у 82 % вагітних основної групи у порівнянні з контролем. Підвищення концентрації D-димеру було найбільш значущим відхиленням від норми. Так, при оцінці показників лабораторних досліджень основних параметрів гемостазу у 26 % пацієнток із COVID-19 було Д-димер зріс у п’ять разів, а у 20 % у 8-10 разів більше, ніж у здорових вагітних. Отже, вірус SARS-CoV-2 має негативну дію на основні показники як про- так і антикоагулянтної системи гомеостазу. І особливо небезпечним ці зміни є для вагітних жінок, адже мікро та макротромбози плаценти та пуповини ведуть до життєвонебезпечних станів для плода. Вірус SARS-CoV-2 веде до гіперкоагуляції у системі гомеостазу вагітних у порівнянні з жінками контрольної групи, які не були інфіковані короновірусом. Висновок: Отже, результати наших досліджень дозволяють патогенетично обгрунтувати необхідність тривалого застосування антикоагулянтної терапії вагітних з постковідним синдромом.

Keywords