Переваги тангенціального висічення з одночасною аутодерматопластикою для лікування опікових ран

Abstract

Опікова травма досі залишається однією з важливих проблем охорони здоров’я, серед яких одними з найпоширеніших і складних є термічні опіки кінцівок через необхідність максимально відновити функцію кінцівки та зменшити естетичний недолік. Раннє тангенціальне висічення з одночасною аутодерматопластикою є складною методикою, що є значним стресом для пацієнта, яка, проте, дає змогу досягти усіх поставлених цілей. Мета - оцінити переваги тангенціального висічення з одночасною аутодерматопластикою для лікування опікових ран порівняно з класичною методикою лікування. Матеріали та методи. До дослідження залучено 24 пацієнти з опіками верхніх і/або нижніх кінцівок. Сформовано дві групи: дослідну (12 хворих) і контрольну групу (12 хворих), рівнозначні за статтю, віком хворих, етіологією опікової рани, площею ураження тощо. Пацієнтам дослідної групи застосовано тангенціальне висічення та одночасну аутодерматопластику, а пацієнтам контрольної групи проведено відтерміновану почергову некректомію, ксенопластику (за потреби) і відтерміновану аутодерматопластику. Результати. Пацієнти дослідної групи в середньому перебували в стаціонарі 10,5±4,5 доби, що практично удвічі менше, ніж у контрольній групі (20,2±3,5 доби). Кількість оперативних втручань у дослідній групі становила 1,3±0,5, а в контрольній - 2,7±0,8, а число загальних знеболювань у дослідній групі було меншим (1,3±0,5), ніж у контрольній (4,6±1,1; p<0,05). У дослідній групі кількість перев’язок окремо для кожного ураження становила 4,3±1,6, а в контрольній - практично утричі більше (12,7±3,0; p<0,05). Тривалість загоєння опікових ран у дослідній групі становила 13,3±4,3 доби, що менше, ніж у контрольній групі (24,2±3,9 доби; p<0,05). Частота інфекційних ускладнень у дослідній групі становила 21,1% (4 випадки), а в контрольній - вірогідно більше (58,8%). Але частота інших ускладнень, таких як лізис шкірних трансплантатів, була дещо нижчою в дослідній групі (15,8%, або 3 випадки) порівняно з контрольною (29,4%, або 5 випадків). Потреба у вторинній реконструкції в дослідній групі була у 2 (18,2%) випадках, а в контрольній - у 7 (70,0%) випадках. Висновки. Лікування опікових ран верхніх і/або нижніх кінцівок методом тангенціального висічення з одночасною аутодерматопластикою дає змогу скоротити тривалість перебування хворих у стаціонарі, зменшити кількість оперативних втручань, загальних знеболювань, перев’язок, а також забезпечити швидше загоєння рани, зменшити частоту ускладнень і потребу у вторинній реконструкції. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Keywords

• опікова травма
• тангенціальне висічення
• одночасна аутодерматопластика
• лікування