Pitannâ Lìteraturoznavstva (Dec 2022)
Парадокси успіху за Бертольтом Брехтом
Abstract
Розглянуто окремі компоненти успішності мистецької діяльності визначного німецького письменника, драматурга, поета, режисера Бертольта Брехта (Bertolt Brecht, 1898–1956). Вказано, що, митець, безперечно, належить до найуспішніших літераторів ХХ століття. Це засвідчують його загальне визнання у сфері театрознавства і мистецтвознавства, відзначення його творчості престижними преміями, тривале функціонування заснованого ним театру, його вплив на кіномистецтво і музику, зокрема на джаз і шансон. Тож метою розвідки є виявлення суперечливості та діалектичності, виразно спрямованої на успіх творчості Бертольта Брехта. Дослідження базується на засадах культурознавчого літературознавства. Покликаючись на історію унікального успіху прем’єри „Тригрошової опери” Бертольта Брехта 1928 року, увиразнено його цілеспрямовану й активну діяльність на досягнення визнання: використання музики і засобів інших видів мистецтва, реалізації ідеї твору як колективної творчості, залучення засобів масової інформації, реклами і публічного обговорення. Зважаючи на мисленнєву сцену, зображену в одному з оповідань про пана Койнера, яке має назву „Успіх”, уже саме мислення автора охарактеризоване як парадоксальне, яким вочевидь було і його ставлення до своїх досягнень і втрат. Тому показово, що у новітній рецепції (книга португальського письменника Ґонсало М. Тавареса „Пан Брехт і успіх”, 2004) увагу зосереджено на діалектичному мисленні німецького письменника як визначальному для його успішної творчості. У книзі Ґонсало М. Тавареса вміщені історії в дусі пана Койнера, а на візуальному рівні графічно представлена історія успіху Бертольта Брехта, який потрапляє у пастку власної успішності. Засвідчено, що, попри різні складові свого успіху і невдач – комерційну, мистецьку, популярну, поетологічну, особистісну, – митець сприймав їх комплексно і взаємовигідно. У ставленні до успіху він був цілком успішним менеджером власних досягнень і втрат.
Keywords
