Праці Наукового товариства імені Шевченка. Медичні науки (Apr 2020)
ВІД РЕДАКТОРА
Abstract
Вже 4 місяці весь світ живе у час, який увійшов в історію людства як пандемія нової важкої респіраторної хвороби, що називають коронавірусною хворобою з абревіатурою COVID-19. З’явившись уперше в Китаї в районі Ухань у 2019 році та розвиваючись шаленими темпами, COVID-19 у березні виявили в Україні і ще 110 країнах світу. 11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) офіційно визнала пандемію COVID-19 і зазначила про необхідність і пріоритетність введення карантинних заходів. Глобальне розповсюдження зоонозної інфекції, яка поширюється новим коронавірусом 2 (SARS-CoV-2), стало першочерговим викликом для забезпечення життя та здоров’я на планеті. На 12 квітня кількість випадків COVID-19 у світі перевищує 1 800 000 і більше 110 000 смертельних (рис.1). Людство зіткнулось з пандемією COVID-19, про яку раніше ніхто не знав, а темпи її стрімкого поширення та характер перебігу було важко прогнозувати. Медики світу й науковці згуртовуються та кооперуються у боротьбі з великим лихом, що захопило Старий і Новий Світ, бо людські, соціальні та економічні втрати вже порівнюють з Другою світовою війною. У кожній сфері буття цивілізованого суспільства настало розуміння важливості запобігання поширення пандемії COVID-19 та усвідомлення критичності можливих первинних і віддалених наслідків захворювання. Важливим моментом стало розуміння відповідальності та серйозна необхідність інтенсифікації міждисциплінарних наукових досліджень знань щодо розуміння патогенезу COVID-19, пошуку нових діагностичних інструментів і профілактично-лікувальних стратегій, які б допомогли подолати недугу. Синергія дій ВООЗ, урядовців, лідерів та експертів зі всіх сфер буття та життя суспільства сьогодні спрямована на єдину мету – переривання ланцюга поширення COVID-19 і подолання неспроможності протидіяти SARS-CoV-2. Найстаріший український медичний журнал «Праці Наукового Товариства імені Шевченка. Медичні науки» не може залишитись осторонь у добу пандемії COVID-19. На наш заклик обговорити у Всесвітній день здоров’я таку суспільно значущу і критичну проблему у форматі онлайн вебінару «Пандемія COVID-2019. Редакційна політика журналів у сучасному науковому просторі та роль асоціацій редакторів» (модератор Олена Зімба) (відгукнулись майже 100 учасників, серед яких були не лише члени редакційної колегії, а й представники численних українських інституцій та закордону (Університету Чикаго (США) – Василь Лончина, Університету Катару (Катар) Cергій Сушельницький, Санофі-Авенсіс (Німеччина) – Андрій Черкас, Університет Бірмінгену (Великобританія) Армен Гаспарян). У сьогоднішньому номері представлено звіт про підсумки конференції та статті за виступами провідних експертів фахівців з питань епідеміології, імунології та інфекційних хвороб професорів Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Наталії Виноград, Валентини Чоп’як. Проблемам і завданням редакційної політики, важливості кооперації медійних ресурсів у сучасному науковому просторі присвячена стаття Олени Зімби. Ключовим аспектом у боротьбі з COVID-19 є необхідність поширення знань про недугу й особливості її перебігу у пацієнтів, які становлять групу ризику у прогнозах на виживання і які потрапляють у ситуацію, описану древньогрецькою метафорою «між Сциллою і Харибдою». Саме такий влучний термін використав наш автор, лідер з питань онкології та онкохіміотерапії Ярослав Шпарик, який у статті обговорює критичність і небезпеку поєднання раку і COVID-19. Питанням розробки стратегій безпеки, організації превентивних і «на випередження» заходів для медичного персоналу, прогнозування ситуацій, що допоможуть зменшити людські втрати і забезпечать медичній громаді людську гідність присвячена публікація наукового колективу лабораторії мікробіології професора Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Олени Корнієнко. Запрошуємо Вас до читання і публікацій рукописів, присвячених пріоритетній медичній і громадській темі пандемії COVID-19.
Keywords
