Сучасні підходи до проблеми затримки внутрішньоутробного росту плода: від причин до віддалених наслідків

Abstract

Внутрішньоутробне обмеження росту плода (IUGR, FGR) означає стан, при якому плід не в змозі досягти генетично визначеного потенційного розміру за різних умов. Таке функціональне визначення має на меті відокремити популяцію плодів, перинатальні наслідки яких можна модифікувати (запобігти антенатальнiй загибелі або народженню дитини з тяжкою інвалідністю). Таким чином, завданням клініциста та експерта з ультразвукової діагностики (плодово-материнської медицини) є виявлення плодів з обмеженням росту плода (ОРП), які мають найвищий ризик антенатальної загибелі внаслідок «несприятливого внутрішньоутробного середовища» та потребують окремого алгоритму контролю й ятрогенного втручання для дострокового розродження. Також необхідно чітко виокремити плоди з малою гестацiйною вагою (МГВ) для зниження ятрогенних ризиків. Найактуальнішою є розробка такого діагностично-клінічного алгоритму в клініці екстрагенітальної патології, оскільки ризик ОРП значно зростає в жінок із тяжкою патологією, насамперед із системним червоним вовчаком, артеріальною гіпертензією, «ціанотичними» вадами серця матері (неоперованими), хворобою Аерзи, онкологічною патологією, виявленою під час вагітності, та в разі проведення поліхіміотерапії. У статті проаналiзовано данi cвiтових та власних дослiджень із вищезазначеного питання. Систематизовано дані про види, причини, термiни виникнення та особливостi показникiв залежно вiд форм ОРП. Основною причиною ОРП є недостатнє забезпечення плода киснем і поживними речовинам, порушення системи доставки кисню або пошкодження структур плацентарного бар'єру внаслідок захворювань матері. При ОРП виникає багато ускладнень, що потребують вчасної діагностики та проведення адекватних втручань для запобігання перинатальної захворюваності та смертності. Розроблено алгоритм дiагностики ОРП на пiдставi клiнiчного перебiгу вагiтностi, даних лабораторного, ультразвукового, допплерометричного дослiджень та створено акушерську стратегiю при ОРП. У разі виявлення цієї патології мультидисциплінарна команда має скласти індивідуальний план спостереження за станом плода, оцінити ефективність терапії основного захворювання вагітної з екстрагенітальною патологією. Як програма максимум розглядається збільшення терміну гестації при розродженні, мінімізація ризиків захворюваності та смертності новонароджених. Короткотривала мета — виявити плід із підозрою на ОРП/МГВ і підтвердити або виключити ОРП. Середньотривала мета — створити алгоритм частоти та набору спостережень з урахуванням екстрагенітальної патології та акушерських ускладнень вагітної. Довготривала мета — оптимізувати термін пологів, щоб мінімізувати гіпоксемію і забезпечити максимально досяжний термін гестації для розродження й поліпшення результату для матері. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Keywords

• обмеження росту плода
• малий для гестаційного віку плід
• екстрагенітальна патологія
• допплерометрія
• фетометрія
• динамічне спостереження