ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕФЕКТИВНОСТІ СПІНАЛЬНОЇ ТА КОМБІНОВАНОЇ СПІНАЛЬНО-ЕПІДУРАЛЬНОЇ АНЕСТЕЗІЇ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ТОТАЛЬНОЇ ВАГІНАЛЬНОЇ ГІСТЕРЕКТОМІЇ

Abstract

Вступ. Вибір оптимального методу анестезіологічного забезпечення при тотальній вагінальній гістеректомії (ТВГ) має враховувати оцінку передопераційного стану пацієнта та ризику анестезії, величину локальних функціональних та структурних змін і ступінь їх компенсації, технічні особливості даного операційного втручання, необхідність адекватного періопераційного знеболювання та безпеку життєво важливих функцій. Застосування методів регіонарної анестезії при ТВГ має ряд переваг завдяки надійному захисту від хірургічного стресу при мінімальному системному впливі на організм. Мета. Порівняти ефективність і безпеку спінальної та комбінованої спінально-епідуральної анестезії при проведенні тотальної вагінальної гістеректомії у пацієнток з неповним випадінням матки на підставі вивчення гемодинамічного профілю, якості інтраопераційного знеболення та тривалості післяопераційного анальгетичного ефекту. Методи. Обстежені 40 пацієнток гінекологічного відділення КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова», яким проводилась планова тотальна вагінальна гістеректомія (ТВГ) з приводу неповного випадіння матки ІІ та ІІІ ступенів. До 1-ї групи увійшло 18 пацієнток, яким виконувалася комбінована спінально-епідуральна анестезія (КСЕА); до 2-ї групи – 22 жінки з спінальною анестезією. Моніторинг серцевого викиду (СВ), серцевого індексу (СІ) проводився за допомогою модуля esCCO, інтегрованого в монітор Life Scope (Nihon Kohden, Японія). Крім того, визначали артеріальний тиск (АТ), середній артеріальний тиск (САТ), частоту серцевих скорочень, проводилась оцінка інтенсивності післяопераційного болю за шкалою VAS. Результати. Відмічено достовірне зниження СВ, СІ через 30 хв, САТ – через 60 хв від початку анестезії у групі 2, на противагу пацієнткам групи 1, і ця тенденція до артеріальної гіпотензії та брадикардії спостерігалась до завершення операції. Загальний об’єм інфузійної підтримки з метою попередження гіпотензії в групі 1 становив 1543,75±55,45 мл, що склало 21,36±1,12 мл/кг маси тіла; в 2 групі - 1835,0±70,7 мл, тобто 26,17±1,51 мл/кг (р=0,006), різниця склала 18,4%. Одразу після операції рівень болю в обох групах був ідентичним, проте вже через 2 години післяопераційного періоду інтенсивність болю в 2 групі була вдвічі вищою - VAS 4, тоді як в 1 групі - VAS 2, і ця різниця утримувалася і через 4 години після операції. Висновки. В групі КСЕА застосувавався достовірно менший об’єм інфузії порівняно з групою спінальної анестезії, що свідчить про стабільнішу та безпечнішу гемодинамічну функцію. Це підтверджено при дослідженні таких показників, як АТ, САТ, СВ, СІ, ЧСС під час операції. При проведенні КСЕА післяопераційне знеболення було ефективнішим за рахунок можливості пролонгованої епідуральної аналгезії.

Keywords

• гінекологічна хірургія, ксеа, escco, шкала vas