Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері (Dec 2024)
До питання структури цифрової компетентності бібліотечного фахівця
Abstract
Метою статті є представлення структури цифрової компетентності бібліотечного фахівця, розробленої на основі дослідження рекомендацій профільних організацій та нормативних документів, європейських підходів до розробки рамок цифрової компетентності, результатів опитування бібліотечних фахівців. Методи дослідження ґрунтуються на застосуванні системного, функціонального, акмеологічного, аксіологічного та соціокомунікаційного підходів, що уможливило наукове осмислення сутності та структури формування цифрової компетентності бібліотечних фахівців. Теоретичні методи аналізу й порівняння допомогли вивчити стан досліджуваної проблеми, уточнити сутність ключових понять та визначити структуру цифрової компетентності бібліотечних фахівців; узагальнення та систематизації застосовано для обґрунтування складових цифрової компетентності. Наукова новизна. Визначено структуру цифрової компетентності бібліотечного фахівця, що враховує: загальну цифрову компетентність; цифрові технології для професійної діяльності, для підтримки навчання, викладання та досліджень (зокрема сприяння цифровій грамотності та інклюзії користувачів із використанням цифрових технологій, цифрове наставництво); здатність до цифрових трансформацій та професійного розвитку в цифровому середовищі. Представлено авторський проєкт рамки цифрової компетентності для бібліотечних фахівців, що може бути врахований для вдосконалення проєкту рамки, оприлюдненим Міністерством цифрової трансформації до публічного обговорення. Висновки. Профільна рамка цифрової компетентності для бібліотечних фахівців може стати основою для ефективної системи як підготовки так і підвищення кваліфікації з напряму цифровізації на різних рівнях освіти, а також інструментом ефективного моніторингу рівня цифрової компетентності серед працівників бібліотек. Представлений проєкт рамки цифрової компетентності для бібліотечних фахівців містить шість сфер (цифрова грамотність; цифрові колекції та ресурси; цифровий сервіс, цифрові технології та інструменти в професійній діяльності; цифрове наставництво; цифрове лідерство та професійний розвиток), тридцять дескрипторів та передбачає чотири рівні володіння, що описують складність завдань, автономність роботи, ставлення, пізнавальний домен. Проведено порівняння із проєктом, опублікованим Міністерством цифрової трансформації у червні 2024 року, надано рекомендації щодо його вдосконалення.
Keywords
