Продуктивність вторинних дієслів у художньому дискурсі ХХ століття (на матеріалі прози Ю. Яновського, М. Стельмаха, О. Гончара)

Abstract

Розглянуто продуктивність словотвірних типів дієслів на матеріалі близько 1200 одиниць дієслівних лексем, залучених за допомогою методу фрагментарної вибірки із творів М. Стельмаха, Ю. Яновського (роман у новелах «Вершники»), роману «Собор» О. Гончара. Художня проза цих письменників демонструє становлення українськомовної словотвірної традиції на різних етапах історичного розвитку, а також класичні зразки ідіостилю, які досі є об’єктами наукового аналізу мовознавців. Метою праці є дослідження словотвірних моделей дієслів у художній прозі ХХ століття. Завдання розвідки – порівняти моделі різноструктурних дієслів у зазначених творах. Є підстави стверджувати, що сталість моделей словотворення дієслівного корпусу є основним джерелом поповнення лексики усіх функціональних стилів сучасної української мови. Прогнозовано, що ця тенденція матиме вплив на україністику в майбутньому. Тому актуальність дослідження полягає не лише в науковому аналізі знакових репрезентацій певних періодів функціонування мови, а і в визначенні закономірностей її подальшого розвитку. У процесі дослідження з’ясовано роль вторинних дієслів із різноструктурними формантами для експлікації дій, станів, процесів, їх динаміки в художньому тексті. Показано роль і значення формантів у творенні моделей дієслів. Увагу зосереджено на продуктивних дієслівних афіксах художньої прози. Зафіксовано роль словотворчих формантів для передачі продуктивності дії, процесу, стану. У подальшому потребують студіювання дієслівні парадигми інших жанрів художньої літератури.

Keywords

• афікс
• дериваційний потенціал
• дієслово
• динаміка
• парадигма