ДО ПИТАННЯ ІСТОРІЇ ВИНИКНЕННЯ ТА ЕВОЛЮЦІЇ ВИГІННОЇ СИСТЕМИ ЗЕМЛЕРОБСТВА

Abstract

Мета дослідження – зробити цілісний історико-науковий аналіз процесу становлення наукових і практичних основ вигінної (багатопільно-трав’яної) системи рільництва, з’ясувати передумови виникнення і встановити закономірності розвитку її складових. Методи дослідження – історико-науковий, діалектико-логічний, бібліографічно-статистичний, проблемно-хронологічний, які сприяли комплексному аналізу предмета дослідження, що базується на принципах багатофакторності, всебічності, історизму і наукової об’єктивності пізнання. Результати дослідження. Багаторічні дослідження вчених Білоцерківського НАУ переконливо довели, що дуже низька продуктивність скотарства внаслідок постійної нестачі кормів, причому низької якості, і надмірно велика частка парів (як правило– 1/3-1/2 всієї площі орних земель) за парової системи землеробства були головними причинами виникнення на теренах України вигінної (багатопільно-трав’яної) системи землеробства. У маєтках дворян чорноземної смуги ця система часто виникала з цілинної або перелогової як прохідна форма від примітивних до інтерактивних систем рільництва. Висновок. Відмічено що вигінна система поступово трансформувалася в поліпшену зернову шляхом скорочення частки площі під багаторічними травами і зростання – під зерновими культурами. Поліпшена зернова система у свою чергу трансформується у плодозмінну (зернотрав’янопросапну) шляхом заміни чистих парів зайнятими, а також упровадження в сівозміни просапних культур. Аналізуючи дані, можна стверджувати, що в Україні вигінна система землеробства не мала дуже широкого розповсюдження в чистому вигляді, але її окремі складові (багатопільно-трав’яні, ґрунтозахисні, кормові сівозміни) успішно застосовуються і сьогодні в поєднанні зі сівозмінами інших систем. Піонером дослідного польового травосіяння і творцем поліпшеної зернової системи з чотирипільною сівозміною заслужено вважають В.О. Левшина, а засновниками польового травосіяння у великих господарських масштабах – Д.М. Полторацького та І.І. Самаріна. Ключові слова: еволюція, система землеробства (рільництва), сівозміна, культури, пар, обробіток, ґрунт, родючість, добрива.