Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика (Aug 2021)

МОТИВИ Й ОБРАЗИ ПРОТЕСТУ В ОПОВІДЯХ ПРО ПРИМУСОВЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ ІЗ ЗОН ЗАТОПЛЕННЯ

  • Iryna Koval-Fuchylo

Journal volume & issue
no. 2(30)

Abstract

Read online

Проаналізовано образ діда й баби на даху хати в затопленому виселеному селі, які не хотіли покидати своє рідне село і так демонстрували протест проти переселення та затоплення. Обґрунтовано гіпотезу, що цей образ сформувався через певний час після самої події переселення під впливом таких основних факторів: внутрішньонаративні чинники і світоглядні уявлення; зовнішній вплив тогочасної пропаганди; сучасні уявлення про колишні події, їхнє переосмислення. Тексти усних і письмових спогадів про переселення дають підстави стверджувати, що ідея про те, що старим людям було значно важче переселитися і прижитися на новому місці, вербалізована чи не в усіх оповідачів. Така ситуація могла посприяти формуванню образу діда й баби, які опираються переселенню. Розповідають, що старим людям було важко змиритися з переселенням, руйнуваннями хати, що вони швидко помирали на новому місці. На лексичному рівні на формування аналізованого образу вплинула поширена в українському фольклорі, особливо в казкових текстах, номінація персонажів дід і баба. Ця ідіоматична сполука є шаблонною в текстах спогадів. На виникнення протестного образу діда й баби вплинув семантичний рівень переселенської усної історії, а саме типові, найбільш поширені способи презентації діда і баби у спогадах оповідачів. Дід в усній історії переселення – це завжди позитивний персонаж. Він дуже пов'язаний із землею, є дбайливим господарем, умілим майстром, знаючим, доброчинцем для дітей. Образ баби у спогадах переселенців, хоча й часто перебуває в парі з дідом, проте має свої оригінальні особливості. Баба тісно пов'язана з домом, вона доглядає когось, дає прихисток, годує, виконує домашню роботу. Щоб активізувати переселення, державі довелося вдатися до масованої пропаганди, залучати до цього чиновників, активістів і навіть митців. Доводилося переконували людей, що на новому місці почнеться краще життя, що це потрібно для всієї країни, що вони зобов'язані переселитися. Переселення стало навіть темою художньої літератури. Нині відбувається переосмислення доцільності затоплення значної території родючих придніпровських і придністровських земель, тривають процеси з метою привернення уваги до цієї події. Ці процеси закономірно спровокували запитання: а чи можна було цього уникнути, чи можна було якось чинити опір? Виникає потреба переконати себе в тому, що люди все ж протестували. Так образ діда і баби на даху хати почали трактувати як вияв протесту проти втрати своєї землі, оселі, села. Через півстолітній часовий інтервал цей відчайдушний спротив "малої" людини став поетичним образом опору тогочасній нищівній системі.

Keywords