Історія правління князя Володимира Великого у працях польських істориків кінця ХІХ – першої третини ХХ ст.
Abstract
Мета статті полягає у вивченні специфіки дослідницьких підходів польських вчених кінця ХІХ – першої третини ХХ ст. до зображення історії правління Володимира Великого та оцінок його постаті та історичного періоду. Методологія дослідження спирається на принципи об’єктивності, історизму, проблемності та методи аналізу й синтезу, наукового історіографічного аналізу, критики історичних джерел, порівняльно-історичний мето та інші. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше у вітчизняних історіографічних студіях спеціально вивчається специфіку образу князя Володимира Великого та періоду його правління у працях польських істориків кінця ХІХ з першої третини ХХ ст. Висновки. Розглянуті праці показують значний інтерес польських вчених до історії правління князя Володимира Великого. Для дослідників володарювання руського правителя та його особа виступали і як об’єктом порівняння із часами та персоналіями польських князів – творців Держави П’ястів, і як приклад першого в історії ворога Польщі. У центрі зацікавлень виступала проблема завоювання Володимиром Червенських городів й початків польсько-руського протистояння за володіння землями сучасної Західної України та південно-східної Польщі, змагання за які тривали протягом наступної тисячі років. Володимира Великого історики бачили особою, що надала вектор цивілізаційному розвитку усім східнослов’янським народам, який вони оцінювали як протилежний та ворожий до Західноєвропейської цивілізації. Таким чином одну із глибинних причин русько-польського конфлікту вчені часто віднаходили у прийнятті Руссю християнства у його грецькій церковній традиції. Самого ж Володимира Великого науковці бачили організатором як ґрунтовних державних інституцій, так і творцем етнокультурної єдності на теренах Русі, що було здійснено ним завдяки запровадженню християнства та запозиченню візантійських державних традицій.
Keywords
