МАЙБУТНІЙ ГЕОПОЛІТИЧНИЙ СТАТУС УКРАЇНИ В СУЧАСНІЙ ЄВРОПІ

Abstract

У статті аналізується здатність України набути нового геополітичного статусу в Європі у період поствоєнного розвитку. Враховуючи динаміку та тривалість російсько-української війни, аналіз здійснювався в середньостроковій перспективі та з урахуванням міжнародної і геополітичної оцінки. Шляхом порівняльного методу вдалося виявити відмінності між позиціями учасників сторін і країн-партнерів України, які мобілізували військові та геоекономічні зусилля на зміну парадигми мети завершення війни із примирення агресора на його максимальне послаблення. Також були зіставлені сценарії як розвитку війни, так і пропозиції щодо її завершення, зокрема й «Італійський план миру», пропозиції Г. Кіссінджера та аналітичних центрів США й України. Отримані результати дали можливість екстраполювати здобуті дані у визначення трьох можливих геополітичних статусів України в Європі: статус геополітичного посередника між Заходом і Росією (найбільш бажаний для європейської кон’юнктури), статус геополітичного регіонального лідера (найбільш відповідає інтересам України і максимально інтегрує в структури ЄС і НАТО), статус «військової периферії» (влаштовує країни-партнери та Україну, але знижує динаміку розвитку країни). Swot-аналіз майбутніх геополітичних статусів України в Європі довів, що російсько-українська війна остаточно визначила й закріпила здатність України самостійно реалізовувати свою міжнародну суб’єктність, однак реалізація бажаного та втілення статусу в регіональному масштабі залежатиме від таких показників, як збереження міжнародної антивоєнної коаліції, власна політична стабільність із демократичним прогресом, посилення військової могутності, отримання реальних гарантій безпеки, утримання територіальної цілісності.

Keywords

• військова периферія
• геополітичний статус
• регіональний лідер
• регіональна безпека
• російсько-українська війна