Релігійна культура як чинник формування етнічної самобутності українців у світлі творчої спадщини І. Огієнка

Abstract

У статті переосмислено світоглядні інтенції творчої спадщини І. Огієнка та показано, що твори мислителя були спрямовані розкрити ті чинники, які, з одного боку, забезпечили постання самобутнього українського етнокультурного простору, а з іншого – можуть мати вагоме значення в процесі протистояння асиміляторській політиці з боку сусідніх держав, а тому висновки дослідника мають бути враховані при розробці сучасних стратегій національної консолідації. Доведено, що широко вживаний І. Огієнком у різних творах термін “Українська Церква” не вичерпує усього різноманіття досліджуваного ним феномену, зумовлюючи водночас суперечності тлумачення цілого ряду обґрунтованих ним положень. Показано, що використовуючи термін “Українська Церква” учений досліджував релігійну культуру, тобто систему релігійно-світоглядних уявлень, яка визначає усю сферу життєдіяльності та вартості традиційного суспільства

Keywords

• українська церква
• релігійна культура
• обрядова практика
• етнотворення
• етнокультурна самобутність
• народних дух
• національний характер